За словами експертів, Польща - це одна з небагатьох європейських країн, яка дає можливість подорожувати недорого. Lonely Planet відзначив Польщу за відносно дешеві залізничні та автобусні квитки, невисокі ціни в ресторанах і доступні ціни на проживання.
Містами, які були рекомендовані для подорожей по Польщі, стали Краків і Гданьск.
Краків притягує туристів так само, як Прага чи Берлін, але гості культурної столиці Польщі витратять тут значно менше грошей.
Гданьск відзначений експертами за історичний центр. Також вони оцінили історичну красу Любліна, Торуні і Тарнова.
Закопане або Біловезький національний парк рекомендується відвідати любітелям природи.
Отже Польща рулить! Але чи такі вже надзвичайні у Польщі туристичні атракції?
Побувала нещодавно у соляній копальні, що у Величці. Це - must see, якщо приїздиш у Краків.
Якщо чесно, очікування були більшими.
Приїхала я у Вєлічку (село, що розташоване одразу після виїзду із Кракова) своїм ходом: спочатку міським автобусом, а потім пересіла на приміський автобус, яким їхала не більше 20 хвилин. І пішла за натовпом туристів: було багато китайців (або японців?), німців, італійців. Звичайно, що було багато російськомовних (для них навіть окрему касу для придбання квитків зробили).
Я пішла до каси для поляків - квиток тут коштує 55 злотих. Якщо хочеш з російськомовною або англомовною групою - плати 89 злотих!
Групи запускали до 40 осіб. Їх по підземному лабіринту проводить екскурсовод, який й розповідає про копальню солі, що виникла тут 7 століть тому. Принагідно розповідає інші байки і патріотичні моменти з історії Польщі.
Зупинялися у кожній коморі (chamber), яка названа іменем одного з видатних польських діячів (Миколи Коперника, Івана Павла ІІ, Йозефа Пілсуцького і т.д., а також історичних персонажів, таких, як Казимєж Великий, свята Кінга, завдяки якій, власне, і була заснована ця соляна копальня, якщо вірити польським міфам).
Екскурсія тривала досить довго. І, коли виникла думка, коли ж вже нарешті вона закінчиться, екскурсовод робить паузу: у великій підземній кімнаті із соляними стінами і кришталевими люстрами можна 10 хвилин перепочити - до послуг туристів туалети, кава (за 7-8-9 злотих), вода, сік і таке інше.
Закінчилася екскурсія у ще одній підземній кімнаті, де були розташовані лавки із сувенірами. За окрему додаткову плату можна було ліфтом піднятися нагору, щоб подивитися зверху на копальну, або піти до музею.
Свідомо чи підсвідомо, але мені хотілося нарешті вибратися з-під землі (ми були, насправді, дуже глибоко під землею - спускалися по сходах хвилин 10!).
Але, щоб вибратися з під землі, треба було простояти в черзі до ліфта, який по 8 чоловік піднімає на поверхню.
Отже, у туристичному бізнесі, насправді, фішка полягає у тому, ЯК ти подаєш той чи інший туристичний об'єкт. Я побачила, ЯК поляки подають свою копальню солі. Цьому можна хіба що повчитися. На жаль, у нас в Україні, екскурсії по багатьом дуже цікавим місцям проводять аби як. А ці цікаві місця не промотують так, як у Польщі.
Україна має величезний туристичний потенціал! Не побоюся сказати, що кращий, ніж має Польща. Але стратегії нема, туристичний менеджмент поганий, дороги та інфраструктура - знаєте які. Тож у Польщі потрібно вчитися саме менеджменту і вмінню просувати туристичний продукт.
Коментарі
Дякую! Дуже пізнавально!