Смерть американського громадянства – National Review (США)

Свого часу засновники США інституціоналізували найкращу західну традицію представницької влади, включивши в Конституцію США Біль про права. Цей документ окреслює унікальні права і обов’язки нових американських громадян.

Проте сьогодні поняття громадянства розмивається через юридичне змішування факту проживання з власне громадянством.

За оцінками, зараз в США проживає від 11 до понад 20 мільйонів незареєстрованих мешканців. Ці незареєстровані мешканці стають юридично нерозрізненими від громадян і користуються звільненням від федерального закону про імміграцію в 500 юрисдикціях. Нелегальний мешканець Каліфорнії заплатить істотно менше за навчання в Каліфорнійському державному університеті, ніж громадянин США іншого штату.

Мультикультуралізм звів ідею «E pluribus unum» (девіз, розміщений на гербі США, в перекладі з латині означає «З багатьох – єдине») до регресивного трибалізму. Часто здається, що американці насамперед довіряють тому, хто виглядає так, як вони. Громадяни часто не можуть узгодити колись освячені спільні національні свята, такі як Різдво, День подяки та четверте липня.

Стає страшно, що така сучасна американська ретрибалізація нагадує крах Риму, коли готи, гуни та вандали бились між собою за те, що залишилось від 1200 років римського громадянства – і при тому прагнули знищити те, чого вони не могли створити або засвоїти.

Громадянство завжди підтримувалось середніми класами – на ідеї, що вони більш незалежні і самовіддані, ніж бідні, і в той же час можуть протистояти впливу та могутності еліт.

Однак так було до недавнього часу, коли ми почали спостерігати «застигання» зарплат, коли цілі регіони почали занурюватися в депресію через аутосорсинг, офшоринг та недобросовісну світову торгівлю.  Історично зі смертю середнього класу настає кінець конституційного уряду.

Проте інститут громадянства зараз зіткнувся з іншою ще більшою постмодерністською загрозою.

Багато хто з наших прибережних еліт не бачать нічого особливого в Америці, її минулому та сьогоденні. Вони надають перевагу культурі та цінностям Європейського Союзу, не переймаючись тим, що прогресивні утопічні обіцянки ЄС були зведені нанівець відкритими кордонами, все більш жорстокими нормативно-правовими актами та непримиримими антидемократичними зусиллями з обмеження свободи слова та місцевої автономії.

Часто такий менталітет «Громадянина світу» розпалює неприйняття походження та традицій Америки. Транснаціональні організації, угоди з клімату, кримінальному правосуддю, правам людини оголошуються вищими за американські аналоги.

Такий сучасний варіант прогресивного «іконоборства» прагне знищувати пам’ятники, перейменовувати вулиці та будівлі, знищувати мистецтво, яке не відображає «загальносвітових цінностей».

Вільне голосування – наріжний камінь демократії – ще має значення? В Каліфорнії десятки тисяч голосів були «зібрані» платними агентами. Також були зловживання в державних органах при розсиланні форм реєстрації виборців тим, хто не мав юридичного права голосувати.

Деякі федеральні судді нерідко скасовують закони та референдуми, котрі на їхню думку суперечать їхнім власним політичним уявленням та  юридичній теорії, не переймаючись, що вони тим самим щосекундно скасовують мільйони голосів.

Тим часом горезвісне «болото» бюрократичної, адміністративної та регуляторної держави настільки велике і безвідповідальне, що декілька чиновників можуть цькувати підприємців; видавати «акти», які мають силу закону, що руйнує не одне життя; можуть звинувачувати, регулювати або ревізувати намічену особу, доводячи до банкрутства.

В останні роки ми бачили кондитера, виробника відео та радника з національної безпеки, котрі були так зацьковані бюрократами, що або майже стали банкрутами, або опинились у в’язниці, або фінансово виснажені через судові витрати.

У нас все ще є Біль про права, проте багато наших конституційних прав є безсильними. Якщо сільська родина не може придбати боєприпаси в місцевому супермаркеті або магазині зброї через організовані бойкоти та погрози таким установам – то конституційне право на носіння зброї не завжди може бути реалізовано в практичному розумінні.

Бретт Кавано (Brett Kavanaugh) був висунутий, перевірений та схвалений Сенатом на посаду судді Верховного Суду. Але якщо New YorkTimes і кабельні телеканали можуть безперестанно і без доказів повторювати, що майже 40 років тому ще підлітком він був сексуальним збоченцем – то видатний суддя стає безсилим навіть без законного імпічменту.

Якщо студент не може спокійно висловлюватись проти абортів, ставити під сумнів розповіді про глобальне потепління, збереження біологічних видів та створення расово-орієнтованих тематичних будинків у кампусах – то чи має значення, що теоретично у нас все ще є перша поправка?

Нас розмиває з обох сторін. Трибалізм, ерозія середнього класу та фактично відкриті кордони перетворюють американців на просто мешканців певного північноамериканського регіону між Мексикою та Канадою.

Але ще більш небезпечним є те, що через розпорядження невибраних бюрократів та чиновників, через «розправи» в соціальних мережах, які бойкотують, цькують, ганьблять нас – наші конституційні права стають все більш примарними. Вони все більше залежать від того, чи нас визнають гідними невибрана, політично коректна та морально праведна еліта.

Теоретично американське громадянство залишається таким, як було; насправді воно швидко зникає.

Джерело: «The Death of American Citizenship», September 26, 2019 © 2019 TribuneContentAgency, LLC

Переклав Володимир Щербина

Довідка:
Віктор Девіс Гансон (Victor Davis Hanson) – військовий історик, професор Каліфорнійського державного університету, дослідник античної військової історії, колумніст. Сьогодні є старшим науковим співробітником Гуверовського інституту Стенфордського університету. Автор низки книг, найбільш відомою з яких є «Погроза і культура» (Carnage and culture), де на історичних прикладах показує вплив культури суспільства на військову потугу, і чому армія, створена вільною культурою, завжди матиме перевагу.

Коментар НО
Ми вирішили дати цю статтю на нашому сайті в якості ілюстрації настроїв, які є в США. Розмивання ідентичності, розмивання етичних критеріїв правосуддя, безжальність бюрократичної машини там теж має місце, хоча і не в тих масштабах, як у нас. І те, що в американському суспільстві підсвідомо наростає почуття небезпеки такого стану, надає надію на одужання.