Чому головні аріянські храми присвячені Діві Марії – богородиці, заступниці, цариці (+аудіо)

Аудіоверсія: Чому головні аріянські храми присвячені Діві Марії – богородиці, заступниці, цариці

Історичний контекст

Два найбільші аріянські храми Русі були присвячені Діві Марії, матері Ісуса Хреста. Головний храм – «Церква Святої Богородиці» («Десятинна церква») – був у Києві. Протягом 991–996 років великий князь Володимир збудував його як кафедральний (центральний) собор на честь аріянського хрещення Русі в 987 році. Першим настоятелем цього храму був аріянин Анастас Корсунянин. Володимир виділив на будівництво і утримання храму десяту частину надходжень до державної скарбниці, звідси «Десятинна церква». Оскільки це був соборний храм, то десятина йшла на розвиток усієї Аріянської Церкви.

Другий за значенням аріянський храм – собор Пресвятої Богородиці – побудовано у стародавньому Галичі в середині 12 століття. За розмірами фундаменту (38 х 32 м) він співмірний Десятинній церкві (42 х 32) і серед храмів Русі поступався тільки Софійському собору (55 х 42). Храм прикрашали дракони, а його підлога була вимощена керамічними плитками, оздобленими рельєфними зображеннями рослин і фантастичних тварин.

Обидва храми були повністю зруйновані під час завоювання Русі монголо-татарами на чолі з ханом Батиєм протягом 1237–1241 років. На думку деяких дослідників, цю війну активно підтримала і, схоже, навіть організувала Московська іудохристиянська Церква – з метою ліквідації конкуруючої Аріянської Церкви.

Звертає увагу й те, що погром аріянства на Русі почався незабаром після погрому аріянства у західній Європі, що його організувала Римська іудохристиянська церква – йдеться про так звані «Альбігойські війни» проти катарів протягом 1209–1229 років.  

Київський храм Святої Богородиці було пограбовано, зруйновано і спалено у 1240 році, а галицький – у 1241 році. Із залишків галицького собору Пресвятої Богородиці у 16 ст. на тому ж місці було споруджено Церкву Успіння Пресвятої Богородиці. У стіну цієї церкви було вмуровано камінь із зображенням дракона, який раніше прикрашав первинний собор Пресвятої Богородиці 12-го століття. Цей дракон і досі знаходиться на видному місці Церкви Успіння Пресвятої Богородиці в селі Крилос (Старий Галич) – як красномовний свідок аріянства України.

Докладніше про це у статті: Аріянські храми в Україні

Діва Марія в іудохристиянстві

Треба сказати, що Діву Марію вшановують як аріяни (аріохрестияни), так і іудохристияни. Вочевидь, іудохристияни засвоїли культ Діви Марії від аріян – хоча б тому, що аріянство виникло на два століття раніше за іудохристиянство.

Проте важливішим є те, що іудохристиянство не має власних причин для такого вшанування, адже, згідно з його вченням, Діва Марія була простою єврейською дівчиною і нічого видатного не вчинила. Так, вона народила Месію, але лише тому, що на неї зійшов Святий Дух. Далі вона просто доглядала Ісуса, мало чого розуміючи з його вчення. Головна чеснота Марії, з погляду іудохристиянства, це смиренність і ретельне виконання приписів іудаїзму. Нічого унікального в ній не було: для свого втілення Бог міг би використати й іншу жінку з необхідними параметрами. Для того, щоб зачаття Ісуса, здійснене неприродним способом (без чоловіка), виглядало переконливіше, чоловіка Марії – Йосипа – представили глибоким старцем. Мовляв, він гарантовано був імпотентом, тому не міг бути фізичним батьком Ісуса.

Врешті-решт, треба розуміти, що іудохристиянство починалося як іудейська секта, а в іудеїв загалом було вороже ставлення до Марії – у їхньому середовищі активно поширювалися плітки та пасквілі з метою очорнити та принизити матір Ісуса. Відтак в іудохристиянстві засадничо не було підстав для великого вшанування матері Ісуса.

Чому аріяни безпрецедентно високо шанують Діву Марію

Протилежна ситуація в аріянстві, яке традиційно стоїть на позиціях раціонального мислення. Розум і досвід підказує, що фізично і духовно розвинені діти народжуються у фізично й духовно розвинених батьків, адже батьки дають дітям і генотип, і культуру, і родинне виховання.

Згідно з аріянством, Ісус здійснив духовний подвиг і став безсмертною боголюдиною – і величезний внесок у досягнення цієї мети належить його батькам. Вірогідно, що батьки Ісуса – Марія і Йосип – самі були безсмертними. Але Ісус їх перевершив, оскільки володів спроможністю відновлення плоті навіть після фізичної смерті.

На користь версії про те, що Марія була безсмертною, свідчить те, що її називають «дівою». Що означає це слово?

Почнімо з того, що в гелленській мові є слово «хрестос» (χρηστος), яке означає «благий, добрий, досконалий», тому слово «хрестияни» буквально означає «благі, добрі, досконалі». Проте в езотеричному значенні слово «хрестос» означає «боголюдина», а «хрестияни» – це ті, що є прихильниками боголюдини і самі рухаються до боголюдського стану.

Подібна ситуація зі словом «діва», гелленською «партенос» (παρθένος), що означає «діва, дівчина, молода жінка». Проте в езотеричному лексиконі слово «діва» є жіночим еквівалентом слову «хрестос», тобто діва – це боголюдина жіночого роду.

Термін «хрестос» походить від поєднання двох коренів *кр-*хр (красивий, хороший) і *ст (сталий, постійний, стабільний). Тобто «хрестос» – це «постійно красивий і хороший». Синонімом цього слова є «син божий» «Озвався Симон Петро і заявляє: Ти хрестос – син божий. Тоді Він наказав учням, щоб вони нікому не казали, що Він хрестос» (Матвій 16.16–20).

Термін «діва» робить наголос на нев’янучій молодості та красі. Матір Ісуса протягом всього життя виглядала як молодиця. У час відкритої діяльності Ісуса його матері мало би бути близько 50 років, але вона залишалася настільки енергійною, життєрадісною і молодою, що поряд з Ісусом сприймалася як його сестра-одноліток – саме так їх і зображають на іконах. Її нев’януча молодість і відсутність факту смерті вказує на те, що Діва Марія була безсмертною донькою божою. Докладніше про це у статтях:

• Чи була безсмертною Діва Марія? (+аудіо)
• Сини божі й доньки божі: аріянська термінологія    

В українській і похідній від неї  європейській традиції для позначення доньки божої використовуються слова Діванна, Діва, Девана, Дівонія, Діана. В індоарійській традиції санскритське слово «деві» означає «богиня», тобто жінка з божественною свідомістю, жінка-боголюдина.

Нагадаємо, що боголюдина – це найвищий (п’ятий) рівень розвитку сапієнсів. Чотирма попередніми рівнями є 1) гобіт, 2) людина, 3) арій, 4) ельф. Про це у статті «П’ять рівнів розвитку Гомо сапієнс і три складники його структури – уточнення понять» (+аудіо). Боголюдина чоловічого роду позначається термінами «хрестос», «син божий», «спас», а боголюдина жіночого роду – термінами «діва», «донька божа».

Матір і син

Отже, донька божа Марія виховала сина божого Ісуса і дала йому для цього всі необхідні знання. Тому Ісус не лише дуже любив свою маму, а й негайно виконував її вказівки. Про це в Євангелії є один вельми красномовний фрагмент. Йдеться про весілля, яким повністю керував весільний староста: слуги виконували тільки його накази, особливо щодо їжі та напоїв, адже це було питання харчової безпеки. Проте авторитет Діви Марії був настільки високий, що її наказ слуги виконали негайно, без вагань:

«Через три дні було весілля в Кані Галілейській, і була там мати Ісуса. Запросили на весілля також Ісуса та його учнів. Коли ж забракло вина, мати Ісуса каже до Нього: Вина не мають. Ісус відповів їй: Що мені й тобі, жінко? Але Мати його мовила до слуг: Що тільки скаже вам, робіть. Було ж там шість кам’яних посудин на воду, кожна вміщала дві або три міри. Сказав їм Ісус: Наповніть посудини водою. Вони наповнили їх по вінця. Далі каже: Зачерпніть тепер і несіть до весільного старости».

Зверніть увагу на тональність розмови. Марія повідомляє про проблему: «Вина не мають». Ісусу не подобається вживання алкоголю, тому він каже, що це не наша проблема: «Що мені й тобі, жінко?». Марія віддає короткий наказ слугам – це одночасно й наказ Ісусу. Наказ негайно виконується без обговорень. Ісус одразу ж зрозумів ідею Марії, адже перетворення води – гарний привід продемонструвати учням свої чарівні здібності.

Чому Марія так впевнена, що Ісус успішно здійснить диво перетворення води на вино, тобто виноградний фреш? І чому Ісус, здійснивши перетворення, навіть не перевірив, чи воно справді вдалося?

Щонайменше тому, що це диво вже було багаторазово відпрацьоване і завжди давало стовідсотковий результат. Що стосується абсолютної впевненості Діви Марії, то дуже схоже на те, що саме вона й навчила Ісуса цій чудесній технології, а також іншим речам. А може це Ісус її навчив, адже діти й батьки часто навчаються одне в одного.  У будь-якому разі, диво перетворення води на виноградний сік для обох було рутиною і робилося "на автоматі".   

Усе це знали аріяни. Звідси величезна повага до Діви Марії – доньки божої, яка народила і виховала сина божого Ісуса Хреста. І це пояснює, чому два найбільші аріянські храми України-Русі були присвячені Богородиці.

Продовження: Святий Йосип – батько Ісуса Хреста, покровитель техносфери