Трансгуманістам не вдасться зламати людину тому, що вона володіє свободою волі – Вікторія Александер (США)

Трансгуманістичний рух Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) більш-менш відкрито говорить про те, що вони хочуть обміняти наші самоврядні та представницькі демократії на керовані штучним інтелектом системи спостереження, які будуть розподіляти ресурси і стежити за індивідуальною поведінкою. А з різних рекламних відеороликів та виступів представників ВЕФ можна зробити висновок, що Інтернет речей та Інтернет тіл має замінити функції громадських та соціально-політичних структур. Але Вікторія Александер (V. N. Alexander) стверджує, що члени ВЕФ мають спрощені погляди не тільки на природу людини, а й на екосистеми та суспільства. Ось скорочений переклад її есе на сайті The Expose.

* * * * *

Однією з складностей, яку члени ВЕФ не змогли зрозуміти, є свобода волі. Юваль Ноах Харарі (Yuval Noah Harari), наприклад, вважає, що свобода волі – це лише вихід того, що було введено в «машину», а машина – це ми. У машині нема нічого, що могло б трансформувати те, що вводиться. Натомість в машині є алгоритм, який можна розшифрувати і перепрограмувати, тобто зламати. Як же вони помиляються.

Хоча трансгуманісти Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), можливо, не мають єдиної ідеології як такої, ми можемо звернутися до Юваля Харарі, члена ВЕФ, який є плідним письменником і яскравим фронтменом, щоб отримати загальне уявлення про припущення, яких дотримується ця група фінансових еліт, які вважають, що вони можуть змінити хід людської цивілізації, людську еволюцію і перекодифікувати права людини. Хоча їх грандіозний нарцисизм межує з карикатурністю лиходія з коміксів, який прагне світового панування, ми, з усім тим, маємо серйозно ставитися до їхніх слів і планів, оскільки їхні претензії на володіння та/або контроль над грошовими системами, комунікаційною інфраструктурою та природними ресурсами, на жаль, надають їм досить велику владу над нами – на даний момент.

Що таке трансгуманістичний рух ВЕФ? Хоча їхні заявлені цілі завуальовані тонами доброзичливої стурбованості, вони більш-менш відкрито говорять про те, що хочуть замінити наші самоврядні і представницькі демократії на системи спостереження, керовані штучним інтелектом, які будуть нормувати ресурси і стежити за індивідуальними показниками. Запропоновані інструменти для цього включають цифрову валюту Центрального банку (CBDC), інвестиції в соціальний вплив та гейміфіковане програмне забезпечення для освіти, моніторинг здоров’я, моніторинг отримувачів соціальної допомоги та навчання професійним навичкам. Як стверджує Харарі в есе в The Guardian, ліберальна демократія та віра в свободу волі є «небезпечними», тому що уряди і корпорації, які мають доступ до цифрових історій кожного, незабаром «знатимуть вас краще, ніж ви самі себе знаєте» і зможуть «зламати» вас, вкласти ідеї в вашу голову, змусити вас купувати погані речі і голосувати за поганих людей. Не надаючи обґрунтування, він додає, що «найлегше маніпулювати людьми, які вірять у свободу волі».

На противагу цьому, ті, хто знає, що не може думати самостійно, стверджує Харарі, будуть врятовані своїми персоналізованими няньками зі штучного інтелекту. У майбутньому світі Харарі не буде Бога, який розмахує батогом чи морквою, а буде всевидячий ШІ, який це робить. «Нам потрібен антивірус для мозку», – продовжує він, – «Ваш ШІ-друг дізнається на власному досвіді, що у вас є певна слабкість... і заблокує [її] від вашого імені». Очевидне альтернативне рішення, яке повністю захищає приватність і робить незаконним збір даних урядами і корпораціями без повної інформованої згоди, схоже, не спадало на думку професору Харарі.

З різних рекламних відеороликів та виступів учасників ВЕФ можна зробити висновок, що Інтернет речей та тіл має замінити функції громадських та соціально-політичних структур. У майбутньому дослідники розроблятимуть інтерфейси «мозок-машина», які відстежуватимуть і, зрештою, допомагатимуть керувати нашими думками і діями, а також діагностуватимуть і лікуватимуть будь-які психічні розлади. Ми будемо введені в «розумні міста». У той час як сільська місцевість знову стане дикою (для задоволення олігархів на сафарі), сільське господарство переміститься в лабораторії, і нас будуть годувати синтетичними курчатами, черв’ячними гамбургерами і вирощеним на світлодіодах медикаментозним салатом в обмін на виконання якоїсь роботи, яка, ймовірно, буде пов’язана з управлінням шахтарськими роботами або безпілотниками за допомогою гарнітур віртуальної реальності (VR). Я б не хотіла перебільшувати для комічного ефекту, але саме такі програми просуваються ВЕФ і в книзі Клауса Шваба (Klaus Schwab) «Четверта промислова революція» (The Fourth Industrial Revolution).

Попри те, що трансгуманісти говорять про своє прагнення розширити можливості людини за допомогою нових технологій, ті види зламу, які вони пропонували до цього часу, здебільшого були негативними. Відносно легко скалічити, вивести з ладу, заблокувати, травмувати і зазомбувати; буде трохи складніше з’ясувати, як використовувати ШІ, щоб зробити нас розумнішими або прочитати наші думки, щоб нам не доводилося друкувати або говорити.

Можливо, архітектори трансгуманістичної революції дійсно вірять, що суспільство, доповнене ШІ і кероване ШІ, стане значно кращим, ефективнішим, об'єктивнішим, справедливішим та відкритішим, вільним від упереджень і забобонів. Але варто зазначити, що подібні плани ніколи не закінчувалися добром в жодній з науково-фантастичних розвідок нашої культури. Мабуть, ніхто з членів ВЕФ ніколи не читав Мері Шеллі або Оруелла і ніколи не бачив епізоди «Чорного дзеркала».

Хоча я стверджую, що люди мають певну здатність робити свій власний вибір, я також зазначаю, що людьми можна маніпулювати. За останні пару років ми, вакцинопротектори, з жахом спостерігали, як люди втрачають здатність мислити самостійно.

Нас можуть обманювати. Нас також можуть фізично примусити робити те, чого ми не хочемо; нас можуть примусити, підкупити або накачати наркотиками. Наші розумові здібності можуть бути пошкоджені хворобою. Ми можемо стати залежними від власних звичок. Існує багато способів, якими наша здатність мислити і діяти розумно і для власного блага може бути скомпрометована. Це жодним чином не означає, що свобода волі не має наукової реальності. Це просто означає, що ми є частиною світу, в якому живемо, і на нас впливає цей світ.

Свобода волі – це не про відсутність будь-яких обмежень. Свобода волі – це скоріше про відповідальність за свої дії. Більшу частину часу, під час нашої повсякденної діяльності, ми діємо на автопілоті. Ми можемо керувати своїми автомобілями, не задумуючись, навіть реагувати розумно за частку секунди, натискаючи на гальма, коли бачимо попереду червоне світло. Підсвідоме автомислення також може відключатися, коли ми стикаємося з новою ситуацією, до якої не маємо ментальної звички, що дозволяє нам дізнатися щось нове.

Можливо, трагедія, яку ми зараз переживаємо, пов’язана з тим, що занадто багато людей ставлять себе на автопілот, перекладаючи відповідальність за прийняття рішень за себе і своїх дітей на довірену владу. На жаль, для того, щоб думати самостійно, потрібно багато працювати. І ніхто, крім вас, не зможе її зробити.

Щоразу, коли я опиняюся в натовпі протестувальників, які всі кричать: «Свобода, свобода, свобода!», я кричу: «Відповідальність!» Мій вигук не працює так добре, як скандування, але він працює краще як опис того, чого ми, насправді, всі хочемо. Ми не хочемо свободи робити все, що нам до біса подобається, егоїстично. Ми хочемо особистої відповідальності, яка приходить з можливістю ставити запитання, досліджувати, обговорювати, вирішувати і діяти. Так само ми не маємо права робити з нашими дітьми все, що нам заманеться; ми несемо відповідальність за захист їхнього здоров’я та добробуту.

Мета цього есе не полягає в тому, щоб виграти філософську дискусію з Харарі. Насправді, для нас буде краще, якщо всі члени ВЕФ продовжуватимуть дотримуватися своїх спрощених поглядів не тільки на природу людини, але й на екосистеми та суспільства. Їхнє невігластво – це їхня ахіллесова п’ята. Воно дозволяє їм вважати, що можна досягти контролю зверху вниз над такою складною системою, як планета і всі її мешканці. Вони неодмінно зазнають поразки. Небезпека, звичайно, в тому, що вони потягнуть за собою і нас. Катастрофічні зміни вже відбуваються в наших системах продовольчого забезпечення і охорони здоров’я. Ми маємо обмежений час, щоб позиціонувати себе так, щоб врятувати якомога більше людей. Але у нас є шанс.

Така складна система, як людське суспільство, взаємопов'язана дуже багатьма способами, підтримує себе значною мірою автоматично, шляхом самоорганізації (і меншою мірою – змови). Роль звички у збереженні системи і придушенні змін важко переоцінити. Для впровадження технократичного тоталітарного правління, прихильники Четвертої промислової революції не зможуть просто перелаштувати існуючу систему; їм доведеться зруйнувати систему, яку вони корумпували і зловживали, щоб досягти своїх позицій у владі. Це зробить їх вразливими.

Якщо вони хочуть, щоб ми стали залежними від їхніх вирощених в лабораторіях продовольчих пайків, їм доведеться потопити судноплавство, зруйнувати харчові заводи через підозрілі пожежі, заборонити сільське господарство на викопному паливі і вирізати стада на фабричних фермах. Так багато аспектів економіки і суспільства залежать від нинішньої системи, що коли вона буде зруйнована, це буде руйнівний шок. Можна очікувати хаосу. Результат буде неможливо контролювати, навіть з усіма їхніми економічними можливостями. Під час цього хаосу ми матимемо стільки ж можливостей, як і ВЕФ, якщо не більше, тому що нас набагато більше, щоб переорієнтуватися на місцеве виробництво продуктів харчування, відновлювальний випас худоби та пермакультурне землеробство.

Багато з нас вже перейшли на місцеві продукти харчування, децентралізовану освіту (домашнє навчання для дітей та IPAK-EDU для дорослих) і вийшли з промислово-фармацевтично-медичного комплексу. Народна революція вже почалася. Не шукайте лідерів, які будуть думати за нас або говорити нам, що робити.

Про автора:

Вікторія Александер, доктор філософії, займається філософією творчості та мистецтвознавчою тематикою, є членом групи дослідників «Третій шлях еволюції».