По суті, сучасна боротьба держави за свою незалежність - це своєрідна інформаційна боротьба, яка здійснюється в таких формах:
Інформаційні заходи стали невід'ємною частиною політики держави. У цьому сенсі Росія не тільки випередила розвинені європейські країни, а й стала суперничати в питаннях інформаційного впливу зі США та Китаєм. Про те, що російська пропаганда глибоко проникла в західне середовище і створила свій власний контрпропагандистський щит, почали говорити наприкінці 2013 року.
Інформаційна експансія російського іномовлення («RT», «Голос Росії», ВГТРК) і система внутрішньої пропаганди («Газпром Медіа Холдинг», «Національна Медіа Група» і та ж ВГТРК) створили потужну інформаційну платформу російської системи інформаційної безпеки, що дозволяє проводити інформаційні атаки на інші держави.
Об'єктами інформаційного впливу були визначені:
Сьогоднішні реалії в Україні - бойові дії на Донбасі, їх колосальна інформаційна та військова підтримка з боку Кремля наочно демонструють зацікавленість Москви в розпалюванні конфлікту. На передній план у цій війні вийшли російські інформаційні операції для завоювання інформаційної переваги в Україні. Паралельно з боями, вибухами, захопленням полонених ведуться інші дії, які на думку стародавнього китайського стратега Сунь-Цзи, набагато важливіші від вогневого і силового впливу на противника.
Отже, хто і як веде інформаційні операції на сході України?
До інформаційної війни на Донбасі російська сторона підійшла з дотриманням усіх канонів «пропагандистського букваря» доктора Геббельса. Для проведення інформаційно-психологічних операцій на полі бою залучені спеціальні підрозділи ЗС Росії. В комплект російських частин інформаційно-психологічного впливу на сході України увійшли:
- усної пропаганди, у тому числі і роботі з місцевим населенням;
- поширення пропагандистської літератури та іншої необхідної інформації;
- створення пропагандистських груп в населених пунктах, що складаються з місцевих активістів, їх організації та координації дій;
- надання сприяння роботі російських журналістів;
- збору інформації і визначення найгостріших проблем у населення для використання цього надалі, як інформаційного приводу;
- моніторингу поточного морально-психологічного стану місцевого населення;
- збір, обробка та аналіз інформації про поточний морально-психологічний стан населення України та підрозділів російських терористів (зона інтересів загону поширюється на всю Україну);
- керівництво підрозділами ПСО, які виконують спеціальні завдання з інформаційного впливу;
- Розробка і здійснення інформаційно-психологічних операцій на території України;
- створення диверсійно-пропагандистських груп в інших областях України серед місцевого авторитетного населення;
- навчання місцевих груп проведення підривних пропагандистських акцій;
- забезпечення груп необхідним матеріально-технічним майном;
- безпосереднього проведення мітингів, акцій протесту і поширенню пропагандистських матеріалів.
На загін психологічних операцій, який підпорядкований начальнику розвідки сил підтримки українських ополченців, покладена роль командного центру інформаційно-психологічних операцій. Сам же загін психологічних операцій постійної структури не має. Існуючий «кістяк» доповнюють відповідно до покладених завдань. В загоні ПсО, як правило, працюють такі штатні елементи:
- Штаб - організація виконання завдань з ефективного застосування підрозділів загону;
- Редакція і друкарня - складання макетів (ескізів) друкованих продуктів пропаганди і їх виробництво;
- Відділ розповсюдження друкованої та іншої пропагандистської продукції - поширення пропагандистських матеріалів серед призначеної аудиторії;
- Відділ усній пропаганди - використання звукопідсилювальної апаратури (станцій тиру ЗС), проведення індивідуальних бесід з місцевим населенням, робота з полоненими і т.д .;
- Відділ пропаганди з радіо і телевізійними каналами - забезпечення радіо і телевізійного мовлення з використанням апаратних ресурсів на захопленій території або пересувних станцій;
- Відділ роботи в інтернет-просторі - підрозділ, що виконує завдання з розвідки, блокування або зміни інформації в мережах, несанкціонованому входженню в пристрої, пов'язані з інтернетом т.д.
Слід зазначити, що на початку 2014 року в російській армії були створені так звані кібер-війська, завданням яких є захист національних комп'ютерних мереж, обслуговуючих оборонні потреби, а також проведення атак на мережі потенційного противника. Ця нова категорія оборонного відомства стосується сфери інформаційної війни в інтернет-просторі в оперативних і стратегічних масштабах. За наявною інформацією військові кібер-фахівці НД РФ залучаються до виконання завдань інформаційно-психологічних операцій не тільки по окупованому Донбасу, але і по всій Україні.
Крім цього, є дані, що фахівці інших загонів ПсО НД Росії, що дислокуються за тисячі кілометрів від Донбасу, віддалено працюють в мережі інтернет по контентному наповненню сайтів терористів («Новоросія», «Сварог», «Штаб російської армії» і ін.), а також по троллінгу в соціальних мережах і блогах. Починаючи з вересня цього року до такої роботи стали залучатися курсанти російських військових ВНЗ.
Про що свідчить досвід США та Китаю?
Якщо порівняти досвід США у роботі підрозділів психологічних операцій, то за 70 років участі у військових конфліктах американці виробили тактику психологічної війни для будь-якого регіону світу. У 2012 році після успіху «Арабської весни» в НД США вирішили відійти від лякаючої назви PSYOPS і знайшли новий термін - «військові операції інформаційної підтримки» (Military Information Support and / to Operations - MISO). Як відомо, в даний час Штати мають намір переглянути загальну політику державної пропаганди. Очікується, що зміни зачеплять і військову сферу, однак на сьогодні в армії США тактика дій сил психологічних операцій залишилася майже без змін. Винятки становлять нові зразки техніки («LRAD», «Hyperspike PTZ», «LASER DAZZLER ™» та інші), які диктують свої зміни в загальну схему ПсО.
У Китаї ж класика психологічної війни поступово йде в площину інтернет-воєн. Якщо провести порівняльну характеристику питомої ваги інтернет-сегмента інформаційно-психологічних операцій, то в Росії він наближається до 15%, в той час, як в Китаї можна вільно говорити про 50%. Разом з тим, китайці не збираються залишати традиційні методи психологічної війни - друковану, усну, телевізійну і радіопропаганду. Мабуть вони дуже консервативно ставляться до дотримання головного політичного вектора держави - так званої політики «м'якої сили» по відношенню до інших країн.
В українській армії також існують військові структури інформаційно-психологічних операцій. Ці специфічні частини виявилися не готовими до сучасних викликів через те, що 23-річна тенденція в Україні насаджувала думки, що нібито на нас ніхто не нападе, ворогів у нас немає і свою армію ми будемо тільки скорочувати. Існуюча бойова техніка за 25 років морально застаріла. Бойові і технічні можливості центрів ІПСОА навряд чи можна протиставити сучасним вимогам війни на Донбасі. За наявною інформацією, українські центри ІПСОА виконують завдання в зоні АТО, але повнота і якість цих завдань Міністерством оборони не розголошується.
Гібридна війна на Донбасі ні дня не обходиться без інформаційно-психологічних атак з боку терористів та російського керівництва, яке їх підтримує, а центри ІПСОА - це саме той військовий елемент, який може цьому протистояти.
Для ефективного виконання завдань з інформаційно-психологічних операцій частинам ІПСОА необхідно:
1. Відновити базу підготовки фахівців ІПСОА молодшого та середнього ланки для Збройних сил України.
2. Забезпечити закупівлю техніки, яка б сприяла на сучасному рівні вирішувати завдання:
3. Забезпечити можливість залучення організацій державної та недержавної форм власності з метою:
Таким чином, інформаційно-психологічні операції Збройних Сил України повинні вийти на рівень, який здатний протистояти сучасним інформаційним викликам.
Сьогоднішня дійсність України наочно підтвердила, що буквально всі дипломатичні, економічні, військові, політичні та інші кроки держави здійснюються в тісному інформаційному супроводі. Сила сучасної держави залежить не тільки від його економічного і політичного потенціалу, а й від власної системи інформаційної безпеки.
Якби ж так грунтовно ставилися і до нашого інформ.простору!
Comments
Якби ж так грунтовно ставилися і до нашого інформ.простору!