політологія

На сторінках чи не найвпливовішої газети світу The New York Times президента України Кучму прямо названо “вбивцею”. Це – найжорсткіша характеристика гаранта у західній пресі за всі роки правління. Сталося це, коли вже давно замовкли як вуличні протести навколо справи Гонгадзе, так і ноти протесту через санкцію на продаж “Кольчуг”.

Підготовка до перемовин з Північною Кореєю триває. У Вашингтоні, Москві, Токіо, Пекіні та столицях корейських держав дипломати розглядають пропозиції, які б могли виявитись корисними на запланованих наприкінці серпня переговорах щодо питання про ядерний арсенал комуністичної Кореї.

Цього місяця міжнародні сили із забезпечення безпеки в Афганістані переходять під керівництво НАТО. Союзники і партнери США збільшують чисельність своїх військових контингентів. Головна їх ціль – забезпечити тривалу безпеку в Афганістані після військової перемоги над “Аль-Каїдою” і рухом “Талібан”, щоб завадити відродженню притулків воюючих ісламістів чи терористів.

Виправдовуючи проведення політики нерівності, яку застосовують США, можна зважати лише на єдиний аргумент: наддержава є охоронцем порядку, свого роду світовим жандармом проти світової мафії.

Ситуація, за якої український народ проголосував за відмінну від нинішньої концепцію розвитку України, а при владі залишилися носії старих ідей, дуже небезпечна. Якщо воля народу ігнорується, за законами геополітики обов’язково з’являються сили, які цю волю почнуть “імплементувати” іншими методами.

Група експертів, які працюють під егідою ООН, прийшла до висновку, що організація повинна отримати право розслідувати діяльність і навіть застосовувати санкції стосовно транснаціональних компаній, які порушують права людини.

Через чотири місяця після падіння режиму Саддама Хусейна трансатлантичні відносини, здається, трохи стабілізувались. Втім у Вашингтоні зберігається деякий неспокій щодо довготривалих наслідків операції “Свобода Іраку”. Адміністрація США сподівається, що поступове фізичне знищення керівників колишнього режиму – зовсім нещодавно були вбиті обидва сини колишнього диктатора – послабить потужність руху опору окупаційним військам.

Віддавши вільний ринок під регулювання держави, праві здали своє ліберальне вчення про вільного індивіда і "невидиму руку", а ліві, визнавши примат приватної власності, здали свою мету — комуністичне суспільство із загальносуспільним господарством. Тому усі вони хоч-не-хоч опинилися в тій зоні, яку солідаризм від самого початку окреслював як свою. А те, що мислителі солідаризму виводили з моральних та філософських засад, Кейнсі обгрунтував за допомогою математики…

Московський політолог, директор Центру стратегічних досліджень РФ, справді висловлює досить нестандартні думки як щодо внутрішньополітичних подій, так і зовнішньої політики Росії. На думку Піонтковського, у випадку реалізації найбільш негативного для Росії проекту (під яким він розуміє ідею євразійства) частина російських територій буде змушена приєднатися до України.

З наближенням виборів наше життя стає дедалі жвавішим і цікавішим. Вигадливості політиків у сфері PR можна лише позаздрити. Особливо непередбачуваним, і в цьому сенсі блискучим актором у сюрреалістичній п’єсі української реальності є Леонід Данилович Кучма. Проте цікаво, хто підкидає нашому президентові такі дивні і не зовсім логічні режисерські ідеї? Чи то від перевантаженості голів його радників реаліями совєцької заідеологізованої історії та незнання історії України, чи то від розрахунку на повне невігластво і недолугість наших громадян, що межує із справжньою до них зневагою, на кону постають усе нові абсурдні сценки.

Україна відправить до Іраку 1800 військових, щоб разом з поляками контролювати їх окупаційну зону. Таким чином, Київ розташовує в Перській затоці четвертий за чисельністю військовий контингент після США, Великобританії та Польщі. Україна сподівається, що такого роду шлях наблизить дату вступу до НАТО. Проте, виснажена армія ще довго не буде відповідати стандартам і вимогам альянсу.

У Росії переслідують олігархів. Вони можуть переїхати в Україну.

Не дивлячись на споконвічну англійську врівноваженість британське суспільство перебуває в шоку: опозиція вимагає від Тоні Блера негайної відставки, на міжнародних валютних ринках падає курс чи не найстабільнішої валюти Європи і все це спричинено трагічною та поки що нез'ясованою смертю 59-літнього вченого мікробіолога, радника Міністерства оборони Великобританії з питань біологічної зброї та експерта з Іраку Девіда Келлі.

Коли понад двісті років тому у Франції відбулася буржуазна революція, її керівників вжахнула феодальна роздрібненість населення: половина французів навіть не володіла французькою мовою. Коли сто сорок років тому Італія здобула незалежність, італійською мовою з 25 млн. населення розмовляло тільки 600 тис., тобто 2,4 відсотка.

Книга радника президентів Ніксона і Рейгана, кандидата в президенти від Республіканської партії США (1992, 1996) написана нещодавно - торік. Після 11 вересня 2001 року, коли всім стало зрозуміло, що "світ змінився". Яким же чином він "змінився"? І чи так раптово?