Якщо у опонентів аватарів проблема сприймання Істини лише у візуванні співбесідника, то це дещо надумано.

Анатолій Висота каже:
Друже Арсене, я не вважаю тебе брехуном. Але своїм псевдо та своєю личиною ти спотворюєш справжню інформацію про тебе. Хтось подумає, що ти справді старець, а за цією личиною ховається, може, парубок. Ось у чому річ. Криве дзеркало теж спотворює реальність - заглянь у нього і переконаєшся....

Це не зовсім так. Якщо Арсен каже "так", то це і буде "так" (хоча від помилок я і не застрахований). Мій аватар не викривлює дійсності, бо допомагає мені усвідомлювати своє внутрішнє "Я".

Чому Лариса Косач обрала псевдо "Леся Українка"? Чи можна в такому разі вважати її "брехункою"? ;). 
Або середньовічні лицарі, які ховали свої обличчя за забралом, хіба можна назвати брехунами? ;) Обережно!

Так, "лицеміри" (ТіХтоПриміряєІншеЛице) - це ті, хто вдають із себе хороших і добрих, а насправді вони є гнилими зсередини.
Але є ще й такі, хто вдає з себе гнилих чи не дуже зовні, а насправді хороші і добрі всередині - це "юродиві".

Обравши аватар Гравець намагається змінитися. Почати все з початку. І тому, мій аватар - це "забрало".

Нам симпатична не "брехунка"-Лариса, а друг-Леся.  
З відкритим забралом йшли в бій лише відчайдухи чи маги-характерники!

Ми ж не називатимемо брехуна своїм другом? "А - це А" ;).

Я погоджуюся з тим, що "Правду можна говорити тільки тим, хто дотримується чесної гри." Тому аватар - ще й захист від можливої атаки брехуна, гра за його правилами з метою переграти:

Ігор Каганець каже:
Якщо противник почав проти тебе гру в обман, а ти його переграв, то до нього може дійти, що обманювати погано. Інколи істина доходить до людей тільки в такий спосіб.

Обладунки від друзів зайві! ))) Але "відкриванню заборола" передує спілкування/пізнавання_один_одного/формування_доВІРи/відкривання_один_одного.

У чиїй щирості я переконався уже знає моє справжнє обличчя :). Моє забороло відкрито для друзів, які цього забажали. Дехто забажав, а дехто такого бажання не виявив (та й я також стосовно більшості компанійців). Чому? Скоріше їх(нас) "аватарщина" задовольняє. Ще раз "чому?"... 

Напевне, 

1) свідомо окреслюємо власне коло симпатичних, ближніх по духу; 
2) уникаємо завеликого кола, бо усвідомлюєш, що на пізнання ВСІХ часу не вистачить...; 
3) це відповідальність: зняв маску - значить долучив до кола друзів - значить взяв відповідальність бути щирим, спілкуватися з ними.

В якійсь мірі, в реаліях оточуючої нас Матриці - будь хто і будь коли може стати нашим ворогом, тобто "вороги - всі, хто не друзі". 

Тож, (?)чи варто всіх зареєстрованих на сайті автоматично заносити до списку друзів? Не думаю...

Зареєстрований - ще не однодумець, і тим більше ще не друг...

Саме тому маска/личина/аватар/забороло є захистом і допомогою.

Пам'ятаємо ж бо, що

"À la guerre comma à la guerre" (з фр. "На війні, як на війні").

Під маскою може ховатися й інша маска. Де гарантія?

Зняти маску - це сміливо, але чому це має нагадувати безрозсудність?

А, значить, треба усвідомлено підходити до обирання собі друзів. Потрібна Ідентифікації ближніх, так би мовити.

Цьому сприяє спілкування в колі однодумців/соколійців. Ми так і ДІЄмо, хоча й з різним темпом/частотою... Тому, підводячи під вірне розуміння "чогось", не тиснімо! Га?... ;)).

Ми так і ДІЄмо - спочатку в загальному потоці коментарів (придивляння), потім у особистому листуванні (притирання), і врешті в живому спілкуванні і взаємодії (перевірка). "Другом не називай ні боягуза, а ні брехуна". Ставаймо характерниками ?! ;)

Спілкуймося і відкриваймося один одному. Думаю, саме цю думку і хочуть донести до шанованого товариства. 

Шановні компанійці, ми ж так і ДІЄмо?! :). Адже, так? ;)