- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Ще раз про "личини"...
Світ:
Спецтема:
Якщо у опонентів аватарів проблема сприймання Істини лише у візуванні співбесідника, то це дещо надумано.
Анатолій Висота каже:
Друже Арсене, я не вважаю тебе брехуном. Але своїм псевдо та своєю личиною ти спотворюєш справжню інформацію про тебе. Хтось подумає, що ти справді старець, а за цією личиною ховається, може, парубок. Ось у чому річ. Криве дзеркало теж спотворює реальність - заглянь у нього і переконаєшся....
Це не зовсім так. Якщо Арсен каже "так", то це і буде "так" (хоча від помилок я і не застрахований). Мій аватар не викривлює дійсності, бо допомагає мені усвідомлювати своє внутрішнє "Я".
Чому Лариса Косач обрала псевдо "Леся Українка"? Чи можна в такому разі вважати її "брехункою"? ;).
Або середньовічні лицарі, які ховали свої обличчя за забралом, хіба можна назвати брехунами? ;) Обережно!
Так, "лицеміри" (ТіХтоПриміряєІншеЛице) - це ті, хто вдають із себе хороших і добрих, а насправді вони є гнилими зсередини.
Але є ще й такі, хто вдає з себе гнилих чи не дуже зовні, а насправді хороші і добрі всередині - це "юродиві".
Обравши аватар Гравець намагається змінитися. Почати все з початку. І тому, мій аватар - це "забрало".
Нам симпатична не "брехунка"-Лариса, а друг-Леся.
З відкритим забралом йшли в бій лише відчайдухи чи маги-характерники!
Ми ж не називатимемо брехуна своїм другом? "А - це А" ;).
Я погоджуюся з тим, що "Правду можна говорити тільки тим, хто дотримується чесної гри." Тому аватар - ще й захист від можливої атаки брехуна, гра за його правилами з метою переграти:
Ігор Каганець каже:
Якщо противник почав проти тебе гру в обман, а ти його переграв, то до нього може дійти, що обманювати погано. Інколи істина доходить до людей тільки в такий спосіб.
Обладунки від друзів зайві! ))) Але "відкриванню заборола" передує спілкування/пізнавання_один_одного/формування_доВІРи/відкривання_один_одного.
У чиїй щирості я переконався уже знає моє справжнє обличчя :). Моє забороло відкрито для друзів, які цього забажали. Дехто забажав, а дехто такого бажання не виявив (та й я також стосовно більшості компанійців). Чому? Скоріше їх(нас) "аватарщина" задовольняє. Ще раз "чому?"...
Напевне,
1) свідомо окреслюємо власне коло симпатичних, ближніх по духу;
2) уникаємо завеликого кола, бо усвідомлюєш, що на пізнання ВСІХ часу не вистачить...;
3) це відповідальність: зняв маску - значить долучив до кола друзів - значить взяв відповідальність бути щирим, спілкуватися з ними.
В якійсь мірі, в реаліях оточуючої нас Матриці - будь хто і будь коли може стати нашим ворогом, тобто "вороги - всі, хто не друзі".
Тож, (?)чи варто всіх зареєстрованих на сайті автоматично заносити до списку друзів? Не думаю...
Зареєстрований - ще не однодумець, і тим більше ще не друг...
Саме тому маска/личина/аватар/забороло є захистом і допомогою.
Пам'ятаємо ж бо, що
"À la guerre comma à la guerre" (з фр. "На війні, як на війні").
Під маскою може ховатися й інша маска. Де гарантія? 
Зняти маску - це сміливо, але чому це має нагадувати безрозсудність?
А, значить, треба усвідомлено підходити до обирання собі друзів. Потрібна Ідентифікації ближніх, так би мовити.
Цьому сприяє спілкування в колі однодумців/соколійців. Ми так і ДІЄмо, хоча й з різним темпом/частотою... Тому, підводячи під вірне розуміння "чогось", не тиснімо! Га?... ;)).
Ми так і ДІЄмо - спочатку в загальному потоці коментарів (придивляння), потім у особистому листуванні (притирання), і врешті в живому спілкуванні і взаємодії (перевірка). "Другом не називай ні боягуза, а ні брехуна". Ставаймо характерниками ?! ;)
Спілкуймося і відкриваймося один одному. Думаю, саме цю думку і хочуть донести до шанованого товариства.
Шановні компанійці, ми ж так і ДІЄмо?! :). Адже, так? ;)
.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Друзі, додам і свою ложку до каші ))).
Навіть щоби взяти аватар і придумати собі ім'я - починається творчість. Перший східець заохочення.
2. Звільняє від думки осуду зі сторони знайомих, співпрацівників, сусідів. Ніхто за тебе не пліткує, Це енергетичний захист. Як казав Шевченко, що люди розводили навіть закохані пари.
3. Душенька літає і не оглядається назад. Вона вільна робити, що хоче.
4. Наша назва по паспорту- це наше минуле. Аватар знімає борги, як і сказали Арсен та Миро.
5. Вважаю, що саме під ім'ям аватару ми є справжні, а в життєвому імені ми пристосовані під умови.
6. Вималювалось, що аватар - це дух,захисник чи ангел для душі.
7. Ми граємось з закритими очами, пізнаємо іншу людину по діях, що вона творить. Це розвиток відчуттів.
Мені зовсім не важливо хто там під аватаром.
По словах і методах можна пізнати будь-кого.
8. Одинакові стартові умови у досвідчених і молодих. Тому навіть ще цікавіше, пізнаємо душу іншого без оглядки
прожитого.Чистий лист.
9. Прийдеться забувати звички, вони нічого не дають. Нове і молоде вливається в життя на повноправ'ї.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Коментарі
А що таке личина? Це майбутній метел?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Терміном "личина" друг Анатолій Висота називає наші аватари. Твій, Арію, в тому числі ))
А що це таке?...
...Є така тріада:
лик - лице - личина.
Завтра подам линк (десь в закладках на іншому комп'ютері є дисертація на цю тему). А якщо кортить дізнатися швидше - пошуковий запит "лик-лице-личина Флоренський".
А що таке "метел"?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Все просто друже Арсене..Ми живемо у світі де люди не довіряють одне одному..це потрібно паразитичній системі..адже що тоді будуть робити нотаріуси і їм подібні..
Тому ця недовіра проектується і на сайт НО..але ж тут зібралися шляхетні люди-гравці,тому довіра між ними повинна бути природною..
Ті хто відкрив обличчя,просто інколи відчувають певний дискомфорт в дискусіях із "кам'яними" головами чи голівудівськими супергероями..Особисто мені подобаються аватари та ігрові імена.
В ідеалі повинно бути так,що Гравець має у своєму профілі помістити справжню свою фізію та ім'я..а грати із будь яким аватаром та ім'ям..
Єдине проти чого я виступаю,так це те,щоб аватари щось вирішували у голосуваннях за правила,закони,символіку чи устрій моєї країни..Коли люди знайомі у реалі,чи у профілю є фото,тоді цей голос можна враховувати..у іншому випадку я це серйозно не сприймаю..щиро..
Вірю в те, що розумію.
І ви вважаєте, що паспортні дані і фотка відкриють вам ІСТИННУ сутність людини?
З чого Ви взяли,що мені потрібно в людях відкривати істинну сутність..
Вірю в те, що розумію.
Бо переважна більшість людей вважає, що той блог чи стаття, які певна особа підписала даним від народження ім'ям і ще й фото власне додала, висвітлюють її справжні переконання.
Завжди йду в бій з відкритим забралом. Ясна річ, ніякий я не "маг-характерник" :) але на "відчайдуха" потягну стопудово. Втім, є така єврейська приказка: "Битимуть не по пачпорту, битимуть по мармизі", - можливо, на мою позицію в цьому питанні вплинула саме вона?! Бо за яким забралом не ховайся - мармизу тобі начистять :)
Та й мій життєвий досвід довів всю марність псевдонімів. Після того, як років в 11-12 вирішив стати прозаїком-фантастом, намагався десь щось опублікувати. І завжди просив усі редакції: "Якщо опублікуєте мій опус, будь ласка, поставте під ним підпис Володимир Тилітко!" - що здавалось мені неймовірно крутим... Але вірте чи ні - доки я не почав підписуватися вже під тими першими оповіданнями "Тимуром Литовченком", публікації не проходили!!! Єдиний літературний псевдонім - "Андрій Давидов" ми з Олегом Авраменком взяли на двох під тиском московського видавництва "Ексмо" у 1997-1998 роках, та це був буквально разовий випадок не з нашої ініціативи...
Журналістика - інша річ, там без псевдоніму (а часом і не одного!) ну ніяк не обійтись. Отже, за 17 років в українській журналістиці я був не тільки Тимуром Литовченком, але й Володимиром Тилітком, Ігорем Горданем, Ігорем Гордієнком, Іриною Гордієнко, Яриною Роз'ятреною, Модестом Всеєвреїновим-Фінансищенком (скорочення - МВФ), Модестом Всеєвреїновим-Грошовитим (це вже одна з редакцій самотужки трансформувала мій псевдонім), Товстим Буржуїном, Архівним Пацюком, Аполітологом... Здається, ніяку "личину" більше не забув...
Що ж до аватарки, то в образі Оноре де-Бальзака мене знімкували в ході ретро-фотопроекту Центру креативної фотографії та "Коронації слова":
Тут на мені лише перука, вуса й бакенбарди, більше жодного гриму! А підкласти під "бальзаківський" фотопортрет тло морського світанку в українських кольорах - то вже справа техніки. Тому я й обрав отаку аватарку з мінімальним гримом. І одне з двох моїх літературних прізвиськ: "Пан Орлик" і "Тимур де-Бальзак", - дуже навіть згодилось у якості нікнейму.
Зрештою, пхатися в чужий монастир із власним статутом - справа невдячна. Якщо треба обрати аватарку і нікнейм - буде вам і одне, і друге. Залюбки )))
Друзі, все простіше.
По-перше, ігрові аватари та імена полегшують долучатися до нашого сайту новим гравцям.
По-друге, завдяки ігровій особистості можна створити ідеал, який притягує до себе і допомагає самореалізації (така собі аватарна магія).
По-третє, різні ігрові особистості з різними ролями допомагають групі розробки тестувати сайт.
А щодо "спалахує дискусія про аватари" - це явне перебільшення. "Дискусія" полягає лише в тому, що Анатолій Висота не любить гру, тому називає себе не гравцем, а радійцем. Відповідно, йому не подобаються ігрові аватари, переодягання, ролі... Час від часу він нам про це повідомляє, і це його право.
Оце й уся бурхлива дискусія.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ще одне міркування... При наявності на комп'ютері такої програми, як Фотошоп, не бачу жодної проблеми з виготовленням аватарів зі звичайних фотографій. Там в галереї є три десятки фільтрів - якщо пропустити бодай через один з них натуральну фотку, іноді мама рідна не впізнає! З іншого боку, не пристібаєшся: фотка ж твоя натуральна )))
Перепрошую, чомусь продублювався мій останній коментар. Доведеться окремо подати ілюстрацію щодо галереї фільтрів у Фотошопі:
Ми говоримо, що життя по ПРАВДІ - це добре. Ми говоримо, що у ворожому середовищі або у ворожому оточенні можна й відступити від принципу ТАК-НІ. Так діють наші розвідники за кордоном, так діють наші бійці на Донбасі. Таке виправдано. А ви можете собі уявити, щоб серед апостолів та в оточенні Ісуса Хреста були люди у масках-личинах, щоб вони гралися? А вони ж перебували іноді у ворожому юдейському оточенні. Інша річ наш Народний Оглядач. Чого й кого нам тут боятися, щоб одягати на себе маски? Друже, Арсене, приклад Лесі Українки (Косач) мене не переконує. Леся - це сімейне звертання ласкаве до Лариси, а Українка - це ідентифікація себе серед більшості малоросів. Подивися-но на інші гривневі купюри й побачиш, що від Володимира до Сковороди - ніхто не ховався за псевдо та личини. На цих національних героїв нам і треба рівнятися в цьому питанні.
Добродію, а навіщо це уявляти, якщо саме так було насправді?! Почитайте Перше послання до Коринтян апостола Павла (ну, так, він долучився до кола учнів Христа вже після євангелічних подій, проте він був апостолом) і переконайтесь:
Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних. Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.
(1 Кор., 9:20-21)
Ось вона, гра апостола Павла з метою розширення кола послідовників в чистому неприхованому вигляді:
Це Біблія!
Шауль-Павло ніколи не був апостолом. Це невдалий приклад щодо застосування аватарів, тобто вигаданих особистостей. Хто ще не знає: Фарисей Шауль – апостол, прапор і криголам.
Він чимось подібний до Степана Бандери.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Друже! Я маю багатющий досвід спілкування з тими, кого на "НО" називають іудохристиянами, а в широкій традиції - просто християнами. Нічого не поробиш: для них ребе Шауль став апостолом Павлом, і його статус "апостола для язичників" закріплено у його ж (Павла) посланні до Римлян:
Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої… (Рим., 1:1)
І з цим нічого не вдієш. Й ніякі статті а "НО" їх ні в чому не переконають. Більш того, якщо уважно проаналізувати Діяння апостолів та послання самого Павла, можна легко переконатися, що по деяких пунктах він "перехристосив Христа". Себто, надмірно "закрутив гайки" - це нормально для неофіта, який вчасно не розгледів у себе під носом видатного явища, а потім намагається надолужити власний прокол "закручуванням гайок". Але християни нічого того не сприймають (((
Що ж до еволюції ребе Шауля від фарисея до апостола, яка докладно описана в главах 8-13 Діянь апостолів, то християнам важливий лише її результат. Тому вони забувають, наприклад, про те, як ребе Шауль нахвалював побиття камінням Степана (Діян., 8:1).
Будь-яка серйозна організація має відкриту структуру і приховану. Найважливіші справи в Ісусовій громаді виконували таємні учні. Головний з них - Йосип Ариматейський - насправді був Йосипом із Назарета - батьком Ісуса Хреста.
Євангеліє згадує про ще одного таємного учня Ісуса - Никодима. Можливо, він так само діяв під прикриттям іншої особистості - подібно до Йосипа з Ариматеї.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Друже Тимуре, отут я підтримую Миро щодо Шауля-Павла. Цей "апостол" переінакшив Добру Новину, поєднавши її з Берітом. Цим було вилучена РАДІСНІСТЬ із нового вчення. Це його заслуга, що християни не вільні люди, а раби Божі. ТАЄМНІ УЧНІ й повинні носити личини - і в цьому я згоден із Миро. А яка може бути прихована структура тут на НО? І таємні прихильники НО? Невже таким себе вважає друг Арсен?
Якщо є люди, які бажають нас підтримати, але не хочуть передчасно "світитися", то треба дати їм таку можливість.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Можу лише повторити те, що вже сказав Миро Продуму: це не мені треба доводити, але християнам! Бо на відміну від багатьох із них, я уважно прочитав Діяння апостолів і знаю всю історію ребе Шауля, який у деяких моментах "перехристосив Христа".
Тимуре, то Христа чи Хреста? Про що ти говориш? Хрестиянство та іудохристиянство – дві різні релігії
Ти як, уже визначився?
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Я достатньо давно стежив за "Переходом-IV", а потім за "НО", тому розумію цю різницю. В даному контексті я кажу про "християн". Подивись один з моїх попередніх дописів - я одразу написав, що йдеться про тих, кого на "НО" називають "іудохристиянами".
Зрозуміло, що йдеться Христа і про християнство, як католицизм + православ'я + протестантизм, а не про аріохрестиянство, не про козацьке хрестиянство. І Біблію я цитую в українському перекладі Івана Огієнка: Біблія. Український переклад І. Огієнка.
UPD. Коли я писатиму про хрестиянство, то швидше вживатиму інший термін - "аріянство". Він мені якось ближчий, та й плутанини з християнством точно не виникне )))
Порівнював переклад Огієнка з репринтним примірником бібілії від Івана Федоровича (16 століття). Є багато різнобіжностей. Може, краще користуватись перекладом Пулюя? Не конкретно в цьому випадку, а взагалі.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Можливо. Але паперової Біблії в перекладі Пулюя у мене немає - є лише Біблія в перекладі Огієнка. Її я порівнював з Торою й ТаНаХом і виявив, що в частині Старого Заповіту Біблія в перекладі Огієнка у багатьох нюансах точніше відповідає давньоєврейським оригінальним книгам, ніж Біблія в синодальному російському перекладі РПЦ. Щодо Біблії в перекладі Пулюя... сказати такого не можу, бо не маю його.
Але якщо ви обидва (Миро Продум та Анатолій Висота) впираєтесь щодо апостола Павла, залишимо його у спокої. Ось інший випадок "аватару" - на цей раз вже в середовищі першоапостолів:
А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його; Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей; Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його. (Матв. 10:2-4)
Це "аватарне ім'я" першоапостолу Симону дав особисто Христос, бо грецькою "πέτρα" означає "камінь", а самому Симонові-Петру було сказано Самим Христом:
І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її (Матв., 16:18)
Невже ви, друзі, станете заперечувати навіть цей випадок гри в колі першоапостолів?!
До речі, така сама підозра (щодо "аватарного" імені) існує щодо іншого першоапостола - євангеліста Матвія. Підозра ця базується на порівнянні оцих місць з Євангелій:
А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним. (Матв., 9:9)
Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною!
(Лук., 5:27)
Але не стану стверджувати, що цей Левій-митник є тотожним Матвію-митнику, хоча біблійна традиція саме так і вважає.
Щодо Левія - це вставка.
Має бути не «Леві, сина Галфея» (Мк 2.14), а «Матвія» (див. Мт 9.9). У переліку апостолів є Матвій, але нема ніякого Леві (Мт 10.1–4, Мк 3.13–19, Лк 6.12–16). Спотворення імені було вчинене фальсифікатором для того, щоб ввести до кола апостолів ще одного юдея, окрім Юди Іскаріота. Подібним чином Тадея спробували замінити на «Юду-не-Іскаріота» (Лк 6.16, Ів 14.22). Що стосується «сина Галфея», то ним був Яків. По батькові вказувалося лише тоді, коли було двоє апостолів з тим самим іменем, тому маємо Якова сина Заведея і Якова сина Галфея. Є ще Симон на прізвисько Кананій – для того, щоб точно відрізнити його від Симона-Петра. Якби справді був Леві, то йому не треба було б вказувати «син Галфея», оскільки про інших Леві в апостольському гурті не згадується.
Це коментар з "Пшениці без куколю" до Марка 2.14.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Друже Анатолію, якби НО був закритим сайтом (ну, як ВБ, наприклад), то можна було б обійтися й без аватарів. Але, НО відвідують не лише однодумці-доброзичливці. Це реалії.
Тому, правильно згадав Миро Йосипа Ариматейського. І мені цей приклад на думку одразу спав.
Ся приховують не з метою обману, а лише для маскування і захисту. Хоча й сказав Сунь Цзи, що "війна - мистецтво брехні", але "на війні, як на війні". )))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Друже Тимуре, гадаю, що Миро гарно пояснив, чому появилися "прізвиська" у апостолів Симонів - щоб відрізнити їх між собою: один став Симон-Петро, а інший Симон-Кананій. Ніхто з апостолів і не думав приховувати свої імена, хіба що Петро, коли над ним нависла була смертельна небезпека (потрійна зрада). Погоджуюся з Миро: Якщо є люди, які бажають нас підтримати, але не хочуть передчасно "світитися", то треба дати їм таку можливість. Однак підтримую друга Василя (Явсе Світа), який каже: Єдине проти чого я виступаю,так це те,щоб аватари щось вирішували у голосуваннях за правила,закони,символіку чи устрій моєї країни..Коли люди знайомі у реалі,чи у профілю є фото,тоді цей голос можна враховувати..у іншому випадку я це серйозно не сприймаю..щиро.. Все має бути в МІРУ. І личини та псевдо можуть бути тут на НО, але, гадаю, лише як виняток.
Колись на НО коли фільм "300" був тут дуже популярним, то якщо я не помиляюся Ігор Каганець десь на одній із публікацій про опис того фільму зазначив що тільки справжні арії-кшатрії йдуть у бій з відкритим обличчям бо у них вітається індивідуальність на відмінно від армії перса де усі семіти мають бути на одне обличчя. Але тут справа не в тому що там колись був публікував Каганець про той фільм, а справа в тому звідки саме Арсен взяв ось це ось ствердження про те що "З відкритим забралом йшли в бій лише відчайдухи чи маги-характерники!"???
Знаю, та й усе! ))
А поки що, почитай ось цю чудову легенду - "Ясуни"
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Як же то швидко час пливе. Я читав ту статтю ще з першого же дня)
Тим не менш, щось я так розумію що тобі і справді більш видніше як там було із тими обличчями у боях) так як я наприклад історії не знаю і її навіть і не люблю)
Друзі, додам і свою ложку до каші ))).
Навіть щоби взяти аватар і придумати собі ім'я - починається творчість. Перший східець заохочення.
2. Звільняє від думки осуду зі сторони знайомих, співпрацівників, сусідів. Ніхто за тебе не пліткує, Це енергетичний захист. Як казав Шевченко, що люди розводили навіть закохані пари.
3. Душенька літає і не оглядається назад. Вона вільна робити, що хоче.
4. Наша назва по паспорту- це наше минуле. Аватар знімає борги, як і сказали Арсен та Миро.
5. Вважаю, що саме під ім'ям аватару ми є справжні, а в життєвому імені ми пристосовані під умови.
6. Вималювалось, що аватар - це дух,захисник чи ангел для душі.
7. Ми граємось з закритими очами, пізнаємо іншу людину по діях, що вона творить. Це розвиток відчуттів.
Мені зовсім не важливо хто там під аватаром.
По словах і методах можна пізнати будь-кого.
8. Одинакові стартові умови у досвідчених і молодих. Тому навіть ще цікавіше, пізнаємо душу іншого без оглядки
прожитого.Чистий лист.
9. Прийдеться забувати звички, вони нічого не дають. Нове і молоде вливається в життя на повноправ'ї.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
До речі. Про Казанову хто описував пригоди? Молода жінка під чоловічим ім'ям Бернандо і під ім'ям іншого неграмотного чоловіка, який носив її твори у видавництво.
Інквізиція шукала і автора книг і Казанову, який також брав імена інших і грав їхні ролі в реальному житті.
А жінка- дівчина і не знайома була з Казановим, тільки дещо чула і придумувала сама розвиток подій.
В реальності Казанова був великий актор-авантюрист, який випадково зустрівся з авторкою книг і вистежив, що вона писала про нього.
Ця оповідь цікава тим, що письменниця притягнула в своє реальне життя Казанову і вони зустрілися.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!