Полковник Грузинської армії приїхала до України навчати добровольців

На шиї в Додо - хрест УНА-УНСО. "Ваші хлопці колись допомогли нам. Тоді, коли ви були дуже нам потрібні. Зараз я відчуваю, що маю зробити те саме. У нас спільний ворог - Росія", пише на своїй сторінці у Фейсбук Kateryna Avramchuk, яка розмістила фото Додо. 

"Коли в Україну вторглись російські війська, було вже все одно, заарештують мене чи ні. Я не могла більше чекати, оскільки дуже добре пам'ятаю, що відбувалося в аналогічній ситуації в Грузії", – сказала вона в інтерв'ю "Фактам".

Друзі попросили її навчати добровольців батальйону "Правий сектор".

"У Києві мене зустріли мої друзі, можна навіть сказати, брати з УНА-УНСО, з якими ми пліч-о-пліч воювали в Грузії. Тоді вони допомагали нам вигнати російських бойовиків з нашої землі. Українці гинули за чужу країну, вмирали за Грузію. Та війна згуртувала нас, і тепер я віддаю своєрідний борг вашій батьківщині. Коли друзі попросили мене навчати добровольців батальйону «Правий сектор» військовому мистецтву, я спочатку засмутилася, бо хотіла воювати на передовій. Але потім зрозуміла: якщо я корисніше як інструктор, як учитель, значить, так тому і бути. Єдине, про що дуже переживаю - що наш батальйон не має статусу. Це потрібно міняти, причому терміново! Адже бійці «Правого сектора» - такі ж солдати, як і в Нацгвардії, регулярної армії. Вони пішли добровольцями на фронт, і держава просто зобов'язана забезпечити їх існування: призначити зарплату, видати форму і зброю. Поки ж хлопці все це купують за свої гроші або звертаються за допомогою до волонтерів. Обурливо, що їм, пораненим і покаліченим в боях за свою землю, навіть не надано статус учасників бойових дій, а в разі загибелі, родини не отримають належної компенсації, - каже Додо. - Недавно загинув один з наших бійців - хлопець з Криму. Це трапилося вже після оголошення перемир'я. (Що чекати від Путіна? Він адже ніколи не стримував обіцянок). Так ось, через те, що батальйон ні копійки не отримує від держави, тіло героя не було за що переправити додому, до Криму. Коли капелан його відспівував, ніхто з нас не плакав. Ми клекотали від люті, і кожен думав про одне: як помститися за загиблих товаришів".

"Українські солдати, навіть 18-річні, вразили тим, як усього за кілька тижнів на фронті вони з людей, які ніколи раніше не тримали зброї в руках, перетворюються на справжніх професіоналів – безстрашних, умілих, вправних. Часу на те, щоб пожаліти себе, побоятися, поскаржитися на щось, у них немає", – розповідає Додо Гугешашвілі.

За її словами, в зоні АТО вистачає жінок. "Нас тут багато: зовсім молоденькі дівчата – студентки університетів та інститутів, дружини, які пішли воювати услід за чоловіками. Взагалі, сімейних "підрядів" в батальйоні предостатньо: спочатку добровольцем записується син, за ним йде брат, потім батько. Команда у нас підібралася просто приголомшлива: актори, режисери, продюсери, бізнесмени, журналісти, лікарі", – каже полковник.

Додо Гугешашвілі каже, що твердження "чоловіки на війні стають грубими" – невиправдано. "У нашому батальйоні – справжні джентльмени, дуже уважні, лайливого слова від них не почуєш", – розповідає вона.

Нагадаємо також, що грузинський уряд готовий надати Україні допомогу в лікуванні постраждалих від дій російских найманців на Донбасі.