97% позитивних результатів ПЛР-тестів є хибними, а карантин незаконний – Апеляційний суд Португалії

Судовий процес у Португалії почався після того, як четверо людей були примусово поміщені в карантин Регіональним управлінням охорони здоров’я. Вони подали в суд і виграли, створивши прецедент для того, щоб тест ПЛР був відкинутий як псевдонаукове шахрайство.

Передісторія така. Азорский суд виніс рішення про неправомочність затримання чотирьох німецьких туристів. У свою чергу Управління охорони здоров'я Азорських островів не погодилося з рішенням і оскаржило його у вищій інстанції, а саме в Апеляційному Суді Лісабона. Слухання відбулося 11 листопада і судді Маргаріда Рамуш де Алмейда (Margarida Ramos de Almeida) і Ана Парамеш (Ana Paramés) підтвердили рішення азорського суду і вказали на незаконність затримання, уточнивши, що тести ПЛР без поставленого лікарями діагнозу не можуть бути доказом хвороби. Це рішення викликало справжній переполох.

• Текст рішення суду (португальською мовою): Acórdão do Tribunal da Relação de Lisboa

У своєму рішенні судді послалися на декілька наукових досліджень. В першу чергу  це дослідження групи авторів, опубліковане 28 вересня 2020 року в британському «Clinical Infectious Diseases» (Клінічні інфекційні хвороби) – провідному рецензованому медичному журналі в галузі інфекційних хвороб, що видається Oxford University Press і має широку міжнародну аудиторію.

Назва статті: Correlation Between 3790 Quantitative Polymerase Chain Reaction–Positives Samples and Positive Cell Cultures, Including 1941 Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 Isolates).

Згідно з цим дослідженням, при запуску тестів ПЛР з 35 або більше циклами їх точність падає до 3%, а це означає, що 97% позитивних результатів можуть бути хибнопозитивними.

Фактично, після 35 циклів ПЛР-тести взагалі не працюють, тобто вони можуть виявляти що завгодно (ілюстрація зі згаданої статті).

Пояснимо, що ПЛР-тест проводиться циклами. На кожному циклі кількість біоматеріалу збільшується в сотні тисяч разів. ПЛ-Реакція клонує будь-яку ДНК, але робить це не завжди точно, тому разом з кількістю біоматеріалу зростає і ймовірність помилки. При трьох десятках циклів ймовірність знайти будь-який генетичний код наближається до 100%, навіть якщо його спочатку там не було – за рахунок того, що помилкові копії теж продовжують реплікуватися. Оскільки ймовірність помилки зростає в геометричній прогресії, то якою б малою вона не була спочатку, рано чи пізно вона наблизиться до 100%.

Важливо, що Кері Малліс (Kary Mullis), винахідник технології полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), стверджував, що ПЛР не годиться для діагностики інфекцій.

І ось тепер це вже доведений факт: ПЛР-тестування непридатне для виявлення будь-яких інфекцій, зокрема Ковід-19. Тепер цей факт закріплений у судовій практиці ЄС. Фрагмент судового рішення:

«Якщо хтось отримав позитивний результат за допомогою ПЛР при використанні порогу 35 циклів або вище (як у більшості лабораторій в Європі та США), то ймовірність того, що ця людина інфікована, становить менше 3%. Ймовірність того, що зазначений результат є хибнопозитивним, становить 97%».

Ще один важливий висновок з цього рішення суду:

Медичний діагноз – це медична дія, на яку має юридичне право тільки лікар і за яку цей лікар несе одноосібну і повну відповідальність. Жодна інша особа або установа, включаючи урядові установи або суди, не має таких повноважень.

Будь-яка фізична або юридична особа, яка видає наказ, що веде до позбавлення свободи інших осіб шляхом ув’язнення, ізоляції, карантину, профілактичного захисту, спостереження за здоров'ям тощо, і який не відповідає закону, перевищує свої повноваження і порушує закон.

Отже:

• Апеляційний суд Португалії вирішив, що ПЛР не є надійним тестом на Sars-Cov-2, і тому будь-який примусовий карантин на основі цих результатів тесту є незаконним.
• Будь-який примусовий карантин, застосований до здорових людей, може бути порушенням їх основного права на свободу.
• Позитивний результат ПЛР-тесту не може бути використаний для діагностування інфекції.
• Суди в інших країнах ЄС також можуть використовувати ці рішення як можливість розібратися з науковою основою, яка була визначальною для запровадження локдаунів. 

Варто додати, що головний інфекціоніст США доктор Ентоні Фаучі (Anthony Fauci) принаймні з липня 2020 року знав, що більшість «випадків» Ковіда є неправдивими. США регулярно використовують 42-45 циклів, а у своєму відеоінтерв’ю Фаучі каже, що будь-який позитивний тест, що перевищує 35 циклів, є помилково позитивним. На цьому й базується вся «пандемія» – фейкові результати тестів.

Для більшості машин, які оцінюють зразки, встановлено поріг від 37 до 40 циклів – повідомляє Пітер Маєр у статті «Три причини, чому тести ПЛР дають неправильні результати» (Drei Ursachen warum PCR-Tests falsche Ergebnisse produzieren).

Реакція ЗМІ на рішення Апеляційного суду Португалії була цілком передбачуваною – вони про це не згадували. Зовсім. Ніде. Ніколи.

Постанова була опублікована 11 листопада, і на неї посилаються багато незалежних веб-сайтів, але ЗМІ підтримують її повне замовчування. 

Винахідник ПЛР тесту Кері Малліс (Kary Mullis) про безглуздість ПЛР для виявлення інфекції:

Тест на так званий коронавірус – це ніщо інше як полімеразна ланцюгова реакція. Полімеразна ланцюгова реакція (PCR) – метод, що дозволяє збільшити число певних фрагментів нуклеїнової кислоти (ДНК) в біологічному матеріалі. Був винайдений американським біохіміком Кері Малліс в 1984 році, за що він отримав Нобелівську премію в галузі хімії в 1993 році.

Він заявив: «Кількісний PCR (тест) – оксюморон. PCR призначена для якісної ідентифікації речовин, і за самою своєю природою не підходить для оцінки кількісної. Хоча існує поширена помилка, що тести на вірусне навантаження дійсно демонструють кількість вірусів в крові, цей тест в принципі не може виявити вільні, інфекційні віруси; вони можуть виявляти тільки ті білки, які в деяких випадках помилково вважаються унікальними для ВІЛ. Тести можуть виявити генетичні послідовності вірусів, але не самі віруси» (Lauritsen J. Has Provincetown Become Protease Town? стор.3).