Олег Осуховський - народний депутат України від партії «Свобода», голова підкомітету з питань правового забезпечення та контролю за діяльністю спеціальних органів у сфері запобігання і протидії корупції Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції повідомив 30 квітня про зловживання з коштами держбюджету на суму понад 3 млрд. грн. Також виявлено додаткові зловживання на суму понад 150 млн. грн.
Над чим саме працює комісія, над якими документами? З ким ви зустрічаєтесь? Які настрої серед депутатів, зважаючи на те, як створювалася ця комісія?
Ви пам’ятаєте, що було дуже непросто створити навіть нашу робочу групу. Не слідчу комісію, а робочу групу. Але все ж таки народні депутати проголосували, і зараз наша робоча група активно працює в українському парламенті щодо розслідування тих фактів, які надав, зокрема, екс-голова фінінспекції Гордієнко.
Перший блок у нас був такий, який стосувався енергетичної сфери. Це такі підприємства, як «Укргазвидобування», де виявлено порушень на 358 млн. грн., «Нафтогаз», де попереджено ризикову операцію на 4,6 млрд. Але вони не входять в ті цифри, які озвучив Гордієнко. «Укртрансгаз» – це 370 млн., але фінінспекція Гордієнка озвучила тільки 219 млн. грн. Тут ми ще додатково знайшли зловживання на 151 млн. грн. І також «Енергоатом» – порушень близько 1,5 млрд. грн.
Однозначно, що наша комісія буде вимагати від Генпрокуратури, щоб все ж таки кримінальні справи, які порушила Генпрокуратура, дійшли до суду і ті, хто порушував закон, однозначно відповідали. І не тільки відповідали, а сиділи за скоєння злочину, а ті гроші, які були вкрадені з українського бюджету, щоб вони були повернені до українського бюджету.
В сфері енергетичній по цим фактам, що ви назвали тут, порушені вже кримінальні справи?
Звичайно. За всіма цими фактами порушені кримінальні справи. Тому що був представник Генпрокуратури і чітко засвідчив, що за всіма фактами і першого дня, і другого порушені кримінальні справи. Зараз також ті підприємства подають до суду і відсуджують, що ніби вони не винуваті.
Це стосується попереднього уряду?
Це стосується і попереднього, і теперішнього уряду. 30 квітня ми розглядали вже що стосується підприємств, які стосується до Міністерства транспорту. Такі підприємства, як «Укрзалізниця», де порушено 295,7 млн. грн. Також «Укрзалізницьпостач», де порушень на 300 млн. грн. Також «Укрпошта» – 112,6 млн. грн. Також «Украерорух», де порушень на 60,4 млн. грн. Це стосується саме січня-вересня 2014 року. За минулий злочинний уряд Азарова – це 2 місяці, а 6 місяців – це стосується вже теперішнього уряду. Зафіксовано порушень на другий день 780 млн. грн. А загалом за два дні 3,2 млрд. грн. підтвердилося порушень. Є кримінальні провадження. Також підприємства подають в суди і ніби оскаржують ті рішення, фінансові інспекції і прокуратура, але прокуратура обіцяла до 15 травня відзвітуватися і конкретно навіть розділити, які порушення були за уряду Азарова і які порушення за теперішнього уряду Яценюка.
А ваша комісія може такий поділ зробити?
Наша комісія такий поділ не може зробити. Тому що прокуратура нам не дає чіткі факти. Вона мотивує, що є розслідування по тих справах, і нам зараз тих фактів не надає. Тільки може це зробити Генпрокуратура.
Ви домоглися, щоб прибув на засідання представник Генпрокуратури. Склалося враження, що Генпрокуратура працює добре над цим?
На перший день нашого засідання, 29 квітня, не прибули представники Генпрокуратури. Це був реальний саботаж нашої роботи. Але після того вдалося зв’язатися і з генпрокурором, і заступниками. Все ж таки був пан Жебрівський присутній як представник від Генпрокуратури. Звичайно, що таких чітких цифр він не називав. Назвав Гузир на засіданні двох комітетів, озвучив цифру 685 млн. грн., які вже знайдено і по яких заведені кримінальні справи. Це заступник Генпрокурора. Раніше, коли він був на зустрічі двох комітетів, він озвучив цю цифру. Будемо надіятися, що до 15 травня Генпрокуратура озвучить, зокрема, щодо тих фактів. Тому що тоді, коли ми створювали робочу групу і голосували в українському парламенті, також ВР зобов’язала генпрокурора прозвітувати по тих цифрах, які надав екс-голова Держфінінспекції Гордієнко на 7,6 млрд. грн. зловживань в уряді.
І коли очікується цей звіт?
До 15 травня.
А наступне засідання вашої комісії заплановано на коли?
На 7 травня. Робота нашої комісії мала тривати тільки до 7 травня. Це так само неможливо, тому що є багато документів, багато фактів, інформації, які нам треба дослідити і розглянути. Тому ми попросили і звернулися до голови ВР, щоб продовжити роботу нашої комісії до 2 червня. Це голова ВР має своїм розпорядженням продовжити. Принаймні він обіцяв мені і пану Добродонову – секретарю нашої робочої групи, що він прийме таке рішення і продовжить роботу до 2 червня цього року.
Комісія розслідує звинувачення в корупції щодо членів уряду. Можна сказати, спираючись на ці справи, конкретних людей, які в цьому замішані?
Перш за все тут йдеться про очільників уряду. Це міністри, які також присутні на засіданні нашої робочої групи. І також це стосується керівників держпідприємств, які ставили підписи під тими корупційними цифрами. Однозначно, що все ж таки робота нашої групи не зупиниться на тому, що ми тільки оприлюднимо факти. Я думаю, що ми найближчим часом повинні прийняти закон про тимчасові і слідчі комісії в ВР. І ті тимчасові і слідчі комісії, які будуть створюватися не тільки по фактам корупції, наприклад, по розстрілу Небесної сотні на Майдані. Комісія має створюватися по тим фактам корупції, які є до того часу в українській державі. Ми повинні заставити прокуратуру не тільки, щоб суди браслети корупціонерам наділи, а щоб вони сиділи за злочини і ті вкрадені гроші були назад повернуті до українського бюджету і до українського народу.
В чому має полягати зміст цього закону?
Перш за все це має конкретно бути, бо зараз воно є розмито. Ми перевіряємо факти. Тому що ми запросили на наше засідання Держфінінспекцію, керівництво. Ми також запросили Гордієнка, Генпрокуратуру і керівників тих державних підприємств, щодо яких є порушення. Ви бачите, які цифри – 3,2 млрд. грн. це за два засідання. На наступному засіданні ми будемо розглядати фінансовий сектор і аграрний сектор. Такі підприємства, як завод Антонова. Там є також великі порушення. Однозначно, що до нас звертаються також народні депутати, в яких є факти. І не тільки народні депутати. Ми будемо розглядати також всі ті факти корупційні, інформацію, яка до нас приходить, і будемо вивчати, чи є справді порушення, яка сума порушень. Будемо вимагати від Генпрокуратури, щоб були кримінальні впровадження і вони довелися до суду і ті люди відповідали за злочини.
То ви будете стежити, щоб Генпрокуратура зробила свою справу?
Ми дослідимо всі факти. Факти, які надав Гордієнко, підтверджуються. Звичайно, що справи є в судах. І є кримінальні впровадження, які Генпрокуратура завела по тих фактах. Ми будемо також контролювати, щоб ті факти десь не загубилися і не заговорилися. Бо зараз всі починають заговорювати тему корупції в нашій державі. Але таму корупції не можна заговорити.
А в цих кримінальних впровадженнях вже фігурують конкретні нині чинні міністри?
Про це буде звітувати Генпрокуратура України. Конкретно по людях, по особах, які причетні до таких зловживань. Немає різниці, чи це було за уряду Азарова, чи це за теперішнього уряду Яценюка. Ті люди, які порушили закон, які грабували і далі грабують державу, мають бути покарані.
Коли ми побачимо перших відповідаючих?
Українська влада має бути зацікавлена в тому, щоб побороти корупцію. Є вже і Національне АКБ. Вже, я думаю, найближчим часом розпочне свою роботу. Є інші антикорупційні агентства, які також мають розпочати роботу. Однозначно влада має зараз показати українському народу і всьому світові, що ми боремося з корупцією і що ми можемо побороти корупцію. Але перш за все влада має бути єдина в тих прагненнях, і мають сідати за один стіл президент, прем’єр, коаліція, голова ВР і сказати: так, ми збираємося боротися з корупцією. Якщо цього не буде, то звичайно, що перспективи невеликі.
Як ви працюєте? Там є згода?
Звичайно, що є згода. Тому що є 7 членів з антикорупційного комітету, в якому я працюю, і є також забезпечення правоохоронної діяльності 7 членів. 14 людей – 14 народних депутатів, які працюють в нашій групі. Кожен також бере якусь сферу. Також ще особисто розслідують ті факти корупції, які є в тих галузях.
Ви зробили таку заяву, під час заслуховування і перевірок цих документів, що є всі підстави розпочати процес повернення в державну власність компанії «Укртелеком». Оскільки покупець акцій не виконав приватизаційних умов.
На це з держбюджету незаконно було витрачено 220 млн. грн. Я як народний депутат звернувся до відповідних органів, щоб якнайшвидше пришвидшили приватизацію назад, повернення «Укртелекому» в державну власність.
Йдеться про реприватизацію?
Тому що і треба перевірити ще факти, чи був правомірно приватизований «Укртелеком». Це є так само підстави перевірки. І також Держфонд майна має негайно розпочати повернення «Укртелекому» в державну власність. Зараз не йдеться про реприватизацію. Зараз справа йде в судах. Ми надіємося, що «Укртелеком» повернеться в державну власність.
Вже працює закон, і що змінилося радикально?
Закон працює, але зараз формуються органи. Ви знаєте, що обирається 5 членів комісії, а потім вони обирають голову цього агентства. Звичайно, що це є великий позитив, що створюються такі антикорупційні агентства, які реально хоч частково можуть побороти корупцію. Такі агентства працюють і в Європі, і в США. Я надіюсь, що це агентство якнайшвидше запрацює і буде давати свої результати. Але це більше буде цивільне агентство. Воно буде перевіряти декларації державних чиновників і буде співставляти, чи державний чиновник живе по декларації. Звичайно, потім воно буде звертатися в правоохоронні органи, в прокуратуру, зокрема, можливо, в АКБ, яке по суті буде таким силовим антикорупційним органом в нашій державі. Буде також антикорупційна прокуратура створена. Вже йде процес створення. Ми надіємося, що найближчим часом і АКБ і інші органи запрацюють в нашій державі.
Згідно з цим законом створюється Національне агентство з питань запобігання корупції. Кабмін вже своїм рішенням створив цей орган 18 березня, а тепер на конкурсній основі мають обрати членів цього агентства. Але чому є така недовіра в суспільстві?
Звичайно, що є. Вже пройшло більше року після Революції гідності. Ми зараз маємо в нашій державі війну. А нічого не змінилося. Корупція як існувала, так і існує. Зараз буде дуже багато залежати, зокрема, від президента України, як він поставить роботу АКБ. Якщо реально втручатися, по суті хірургічним шляхом, щоб корупціонерів садити, як, наприклад, робив Саакашвілі в Грузії, однозначно вдасться побороти корупцію. Якщо цього не буде, звичайно, що корупція буде далі існувати. Це має бути перш за все політична воля. Нам потрібно зламати ту корупційну систему, яка існувала з початку незалежності України. Зараз є всі шанси.
Коли запрацюють ці органи, система буде зламана?
Це ще раз залежить від політичної волі найвищого керівництва нашої держави.
Невелика Грузія, а у нас велика Україна.
І це складніше. Але це потрібно робити, бо по-іншому ми систему влади не зламаємо. Але однозначно ми маємо також розвивати економічний сектор в нашій державі, щоб ті чиновники, які працюють на високих посадах, мали достойні зарплати і їх не спонукали займатися корупцією. І саме головне – це реформа судової системи.
Що заважає зараз Генпрокуратурі, МВС, судам посадити скільки завгодно корупціонерів? Де реформи?
Немає реформ. Жодної реформи практично не проведено. Є, звичайно, закони дуже важливі, які ми приймаємо. Але немає реформи судової системи. Немає реформи правоохоронної системи. Немає реформи оборонного сектору.
„Свобода” виступала проти того, щоб робити такі великі вихідні. 13 вихідних в травні і 10 в червні, чи потрібні вони?
В п’ятницю було проголосоване це рішення. Ми голосували проти такого рішення. Тому що це неприпустимо, щоб під час війни було так багато канікул. Однозначно, що ми зараз маємо проводити реформи. Ми як міжфракційне об’єднання „Свобода” подали декілька важливих, економічних, зокрема, законопроектів. Це про ліквідацію приватних монополій, щодо повернення грошей з офшорів, зокрема, з Кіпру, щодо воєнного податку для олігархів. Це є важливі економічні закони, які можуть дати прибуток для української держави. Ми надіємося, що ті закони все ж таки будуть поставлені на порядок денний в український парламент і ми їх найшвидше проголосуємо і не будемо просити грошей в МВФ. Тому що ті гроші рано чи пізно потрібно буде віддавати.
А ви можете впливати, щоб були ухвалені необхідні закони для боротьби з корупцією?
Звичайно, що ми впливаємо, як можемо. Коли в парламент був поставлений закон щодо приватизації близько тисячі стратегічних підприємств, ми заблокували трибуну. Тому що ми вважаємо, що не можна, тим більше під час війни приватизувати українські стратегічні підприємства. Наприклад, нафтопровід „Дружба”, який прибутковий. Наприклад, аеропорт „Бориспіль” і інші сотні тисяч підприємств. Ми вже в 90-ті роки дали таку змогу для олігархів приватизувати підприємства. Ті сертифікати вони поскуповували за безцінь, і до сих пір український народ не збагачується, а олігархи збагачуються на очах навіть під час війни.
Ухвалені закони, буде працювати бюро. Коли це зроблено буде, будуть результати?
Якщо не буде проведена судова реформа, я думаю, що результатів найближчим часом не буде. Тому що ті корупціонери почнуть носити хабарі в суди, і суди будуть їх відпускати на волю. Поки не буде судової реформи, поки судді не будуть так само боятися, що вони будуть нести за це відповідальність, що вони випустили корупціонерів чи злочинців, звичайно, що ніякого результату не буде.
В чому сенс тоді роботи комісії? В чому сенс тоді роботи Генпрокуратури, якщо всі ті звинувачення розглядає комісія, яку ви очолюєте?
Це вже залежить від влади української, від найвищого керівництва. Якщо не буде нічого мінятися, то восени будуть місцеві вибори, і вони будуть мати тоді нульовий результат на місцевих виборах. І будуть і парламентські вибори. Тих 4 роки дуже швидко злетять. Влада, особливо в умовах війни має конкретні робити кроки щодо реформування української економіки, українського оборонного комплексу і перш за все винищування корупції. Про це говорять наші європейські колеги. Про це говорять фінансові організації, які дають кредити.
„Чого не ввели в дію закон про прокуратуру?”. Його відклали до 15 липня.
Реформа прокуратури вже мала відбутися, але все ж таки було поставлено на голосування. Ми не голосували за таку пропозицію. Ми вважаємо, що прокуратура не має мати тих наглядових функцій, які вона мала до того часу. І ми вимагаємо, щоб прокуратура реально працювала не через хабарі і через якісь зв’язки, а щоб прокуратура працювала і виловлювала злочинців. Зокрема, перш за все я також задавав запитання на засіданні нашого комітету для того самого голови СБУ, скільки було порушено кримінальних справ на всіх тих злочинців, які по суті обікрали державу. Я також задавав запитання заступнику Генпрокурора: скільки було спеціальної конфіскації для української держави майна, грошей тих злочинців? Нуль. Зараз десь ходить така інформація, що за весь час спеціальної конфіскації відбулося аж трішки більше чим на 5 000 грн. Це один мобільний телефон конфісковано. Це смішно. Це просто смішно. Український народ повстав. Відбулася Революція гідності. Ми побороли того внутрішнього ворога Януковича. Я думаю, що найближчим часом ми переможемо і в нас буде мир і поборемо зовнішнього агресора Путіна. Але в державі нічого не міняється. І зараз все в руках коаліції, влади, прем’єра і президента. Якщо вони цього не розуміють, то, звичайно, найближчим часом майбутнього ми не побачимо в нашій державі.
Слухач: Йшов Порошенко на вибори і казав: я свій бізнес продам. До сих пір він його не продав. Як ми можемо ще говорити про боротьбу з корупцією, якщо наш президент веде подвійну гру?
Звичайно, що були такі заклики, що президент продасть свій бізнес. Але я думаю, що в любому випадку президент як голова держави, навіть як народний депутат не може керувати бізнесом. Напевно цей бізнес є в управлінні якоїсь європейської компанії, а можливо, партнерів президента. Я погоджуюсь, що президент, якщо він дає обіцянки, має їх виконувати. Тому що український народ в першому турі надав велику довіру президенту. Це більше питання до президента України, ніж до мене.
Слухач: Как могли народные депутаты избрать второй раз Яценюка премьер-министром?
Арсеній Яценюк є лідером „Народного фронту”. „Народний фронт” здобув 22% голосів українських виборців. І потім з 5 фракцій була створена коаліція. І коаліція вибрала прем’єр-міністра. Наше об’єднання „Свобода” не голосувало ні за програму уряду, ні за бюджет антисоціальний, який був прийнятий цього року. Однозначно, що має бути політична воля, і зокрема в коаліції, щоб голосувати чи не голосувати за такі програми. Тим більше, що ця програма була буквально прийнята за півгодини чи за годину, дуже швидко.
Слухач: У меня есть такое подозрение, что под эту кампанию борьбы с коррупцией просто очень удобно убирать политических конкурентов. Вам так не кажется?
Я не згоден. Я тільки згоден в тому, що тих людей, які реально хочуть побороти корупцію, депутатів, простих українці, журналістів починають звинувачувати. Зразу починають якісь фейкові статті виходити. Я в тому погоджуюсь. Але перш за все зараз влада – прем’єр-міністр, президент, коаліція має всі основи, щоб побороти корупцію. І це є загальнонаціональна проблема на сьогоднішній день в Україні. Побороти корупцію і винищити корупцію під корінь. Наша робоча група, яку я очолюю, також намагається це зробити і зробити цей перший крок в боротьбі з корупцією в найвищих органах державної влади, і зокрема в Кабміні.
„Якщо з’ясується, що очільники нинішньої влади так само замішані в корупції, які наслідки цього можуть бути?”.
Я вірю, що якщо буде політична воля в президента, прем’єра, коаліції зламати систему влади, і зокрема корупційну систему в Україні, то ми зможемо мати реальні результати. Якщо ми найближчим часом проведемо судову реформу і реформу правоохоронної системи, ми також зможемо найближчим часом побороти корупцію. Якщо цього не буде робитися, я не вірю, що найближчим часом буде поборена корупція в нашій державі. Для того має бути політична воля, і звичайно, що ми, як народні депутати, як ВО „Свобода” будемо робити все для того, щоб знищити корупцію і зламати систему влади, щоб Україна розвивалась як європейська держава.
А щодо посилення покарання? Тому що закон про запобігання корупції вже є.
Якщо буде судова реформа і суди будуть працювати правомірно, без хабарів і будуть садити реально корупціонерів, то якщо посадити навіть 100 корупціонерів, дуже швидко впаде рівень корупції в нашій державі.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Олег Осуховський: Факти масштабних розкрадань, які надав Гордієнко, підтверджуються
Світ:
Спецтема:
Олег Осуховський - народний депутат України від партії «Свобода», голова підкомітету з питань правового забезпечення та контролю за діяльністю спеціальних органів у сфері запобігання і протидії корупції Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції повідомив 30 квітня про зловживання з коштами держбюджету на суму понад 3 млрд. грн. Також виявлено додаткові зловживання на суму понад 150 млн. грн.
15050708r.jpg
Аудіозапис передачі з Олегом Осуховським 5.04.2015
Над чим саме працює комісія, над якими документами? З ким ви зустрічаєтесь? Які настрої серед депутатів, зважаючи на те, як створювалася ця комісія?
Ви пам’ятаєте, що було дуже непросто створити навіть нашу робочу групу. Не слідчу комісію, а робочу групу. Але все ж таки народні депутати проголосували, і зараз наша робоча група активно працює в українському парламенті щодо розслідування тих фактів, які надав, зокрема, екс-голова фінінспекції Гордієнко.
Перший блок у нас був такий, який стосувався енергетичної сфери. Це такі підприємства, як «Укргазвидобування», де виявлено порушень на 358 млн. грн., «Нафтогаз», де попереджено ризикову операцію на 4,6 млрд. Але вони не входять в ті цифри, які озвучив Гордієнко. «Укртрансгаз» – це 370 млн., але фінінспекція Гордієнка озвучила тільки 219 млн. грн. Тут ми ще додатково знайшли зловживання на 151 млн. грн. І також «Енергоатом» – порушень близько 1,5 млрд. грн.
Однозначно, що наша комісія буде вимагати від Генпрокуратури, щоб все ж таки кримінальні справи, які порушила Генпрокуратура, дійшли до суду і ті, хто порушував закон, однозначно відповідали. І не тільки відповідали, а сиділи за скоєння злочину, а ті гроші, які були вкрадені з українського бюджету, щоб вони були повернені до українського бюджету.
В сфері енергетичній по цим фактам, що ви назвали тут, порушені вже кримінальні справи?
Звичайно. За всіма цими фактами порушені кримінальні справи. Тому що був представник Генпрокуратури і чітко засвідчив, що за всіма фактами і першого дня, і другого порушені кримінальні справи. Зараз також ті підприємства подають до суду і відсуджують, що ніби вони не винуваті.
Це стосується попереднього уряду?
Це стосується і попереднього, і теперішнього уряду. 30 квітня ми розглядали вже що стосується підприємств, які стосується до Міністерства транспорту. Такі підприємства, як «Укрзалізниця», де порушено 295,7 млн. грн. Також «Укрзалізницьпостач», де порушень на 300 млн. грн. Також «Укрпошта» – 112,6 млн. грн. Також «Украерорух», де порушень на 60,4 млн. грн. Це стосується саме січня-вересня 2014 року. За минулий злочинний уряд Азарова – це 2 місяці, а 6 місяців – це стосується вже теперішнього уряду. Зафіксовано порушень на другий день 780 млн. грн. А загалом за два дні 3,2 млрд. грн. підтвердилося порушень. Є кримінальні провадження. Також підприємства подають в суди і ніби оскаржують ті рішення, фінансові інспекції і прокуратура, але прокуратура обіцяла до 15 травня відзвітуватися і конкретно навіть розділити, які порушення були за уряду Азарова і які порушення за теперішнього уряду Яценюка.
А ваша комісія може такий поділ зробити?
Наша комісія такий поділ не може зробити. Тому що прокуратура нам не дає чіткі факти. Вона мотивує, що є розслідування по тих справах, і нам зараз тих фактів не надає. Тільки може це зробити Генпрокуратура.
Ви домоглися, щоб прибув на засідання представник Генпрокуратури. Склалося враження, що Генпрокуратура працює добре над цим?
На перший день нашого засідання, 29 квітня, не прибули представники Генпрокуратури. Це був реальний саботаж нашої роботи. Але після того вдалося зв’язатися і з генпрокурором, і заступниками. Все ж таки був пан Жебрівський присутній як представник від Генпрокуратури. Звичайно, що таких чітких цифр він не називав. Назвав Гузир на засіданні двох комітетів, озвучив цифру 685 млн. грн., які вже знайдено і по яких заведені кримінальні справи. Це заступник Генпрокурора. Раніше, коли він був на зустрічі двох комітетів, він озвучив цю цифру. Будемо надіятися, що до 15 травня Генпрокуратура озвучить, зокрема, щодо тих фактів. Тому що тоді, коли ми створювали робочу групу і голосували в українському парламенті, також ВР зобов’язала генпрокурора прозвітувати по тих цифрах, які надав екс-голова Держфінінспекції Гордієнко на 7,6 млрд. грн. зловживань в уряді.
І коли очікується цей звіт?
До 15 травня.
А наступне засідання вашої комісії заплановано на коли?
На 7 травня. Робота нашої комісії мала тривати тільки до 7 травня. Це так само неможливо, тому що є багато документів, багато фактів, інформації, які нам треба дослідити і розглянути. Тому ми попросили і звернулися до голови ВР, щоб продовжити роботу нашої комісії до 2 червня. Це голова ВР має своїм розпорядженням продовжити. Принаймні він обіцяв мені і пану Добродонову – секретарю нашої робочої групи, що він прийме таке рішення і продовжить роботу до 2 червня цього року.
Комісія розслідує звинувачення в корупції щодо членів уряду. Можна сказати, спираючись на ці справи, конкретних людей, які в цьому замішані?
Перш за все тут йдеться про очільників уряду. Це міністри, які також присутні на засіданні нашої робочої групи. І також це стосується керівників держпідприємств, які ставили підписи під тими корупційними цифрами. Однозначно, що все ж таки робота нашої групи не зупиниться на тому, що ми тільки оприлюднимо факти. Я думаю, що ми найближчим часом повинні прийняти закон про тимчасові і слідчі комісії в ВР. І ті тимчасові і слідчі комісії, які будуть створюватися не тільки по фактам корупції, наприклад, по розстрілу Небесної сотні на Майдані. Комісія має створюватися по тим фактам корупції, які є до того часу в українській державі. Ми повинні заставити прокуратуру не тільки, щоб суди браслети корупціонерам наділи, а щоб вони сиділи за злочини і ті вкрадені гроші були назад повернуті до українського бюджету і до українського народу.
В чому має полягати зміст цього закону?
Перш за все це має конкретно бути, бо зараз воно є розмито. Ми перевіряємо факти. Тому що ми запросили на наше засідання Держфінінспекцію, керівництво. Ми також запросили Гордієнка, Генпрокуратуру і керівників тих державних підприємств, щодо яких є порушення. Ви бачите, які цифри – 3,2 млрд. грн. це за два засідання. На наступному засіданні ми будемо розглядати фінансовий сектор і аграрний сектор. Такі підприємства, як завод Антонова. Там є також великі порушення. Однозначно, що до нас звертаються також народні депутати, в яких є факти. І не тільки народні депутати. Ми будемо розглядати також всі ті факти корупційні, інформацію, яка до нас приходить, і будемо вивчати, чи є справді порушення, яка сума порушень. Будемо вимагати від Генпрокуратури, щоб були кримінальні впровадження і вони довелися до суду і ті люди відповідали за злочини.
То ви будете стежити, щоб Генпрокуратура зробила свою справу?
Ми дослідимо всі факти. Факти, які надав Гордієнко, підтверджуються. Звичайно, що справи є в судах. І є кримінальні впровадження, які Генпрокуратура завела по тих фактах. Ми будемо також контролювати, щоб ті факти десь не загубилися і не заговорилися. Бо зараз всі починають заговорювати тему корупції в нашій державі. Але таму корупції не можна заговорити.
А в цих кримінальних впровадженнях вже фігурують конкретні нині чинні міністри?
Про це буде звітувати Генпрокуратура України. Конкретно по людях, по особах, які причетні до таких зловживань. Немає різниці, чи це було за уряду Азарова, чи це за теперішнього уряду Яценюка. Ті люди, які порушили закон, які грабували і далі грабують державу, мають бути покарані.
Коли ми побачимо перших відповідаючих?
Українська влада має бути зацікавлена в тому, щоб побороти корупцію. Є вже і Національне АКБ. Вже, я думаю, найближчим часом розпочне свою роботу. Є інші антикорупційні агентства, які також мають розпочати роботу. Однозначно влада має зараз показати українському народу і всьому світові, що ми боремося з корупцією і що ми можемо побороти корупцію. Але перш за все влада має бути єдина в тих прагненнях, і мають сідати за один стіл президент, прем’єр, коаліція, голова ВР і сказати: так, ми збираємося боротися з корупцією. Якщо цього не буде, то звичайно, що перспективи невеликі.
Як ви працюєте? Там є згода?
Звичайно, що є згода. Тому що є 7 членів з антикорупційного комітету, в якому я працюю, і є також забезпечення правоохоронної діяльності 7 членів. 14 людей – 14 народних депутатів, які працюють в нашій групі. Кожен також бере якусь сферу. Також ще особисто розслідують ті факти корупції, які є в тих галузях.
Ви зробили таку заяву, під час заслуховування і перевірок цих документів, що є всі підстави розпочати процес повернення в державну власність компанії «Укртелеком». Оскільки покупець акцій не виконав приватизаційних умов.
На це з держбюджету незаконно було витрачено 220 млн. грн. Я як народний депутат звернувся до відповідних органів, щоб якнайшвидше пришвидшили приватизацію назад, повернення «Укртелекому» в державну власність.
Йдеться про реприватизацію?
Тому що і треба перевірити ще факти, чи був правомірно приватизований «Укртелеком». Це є так само підстави перевірки. І також Держфонд майна має негайно розпочати повернення «Укртелекому» в державну власність. Зараз не йдеться про реприватизацію. Зараз справа йде в судах. Ми надіємося, що «Укртелеком» повернеться в державну власність.
Вже працює закон, і що змінилося радикально?
Закон працює, але зараз формуються органи. Ви знаєте, що обирається 5 членів комісії, а потім вони обирають голову цього агентства. Звичайно, що це є великий позитив, що створюються такі антикорупційні агентства, які реально хоч частково можуть побороти корупцію. Такі агентства працюють і в Європі, і в США. Я надіюсь, що це агентство якнайшвидше запрацює і буде давати свої результати. Але це більше буде цивільне агентство. Воно буде перевіряти декларації державних чиновників і буде співставляти, чи державний чиновник живе по декларації. Звичайно, потім воно буде звертатися в правоохоронні органи, в прокуратуру, зокрема, можливо, в АКБ, яке по суті буде таким силовим антикорупційним органом в нашій державі. Буде також антикорупційна прокуратура створена. Вже йде процес створення. Ми надіємося, що найближчим часом і АКБ і інші органи запрацюють в нашій державі.
Згідно з цим законом створюється Національне агентство з питань запобігання корупції. Кабмін вже своїм рішенням створив цей орган 18 березня, а тепер на конкурсній основі мають обрати членів цього агентства. Але чому є така недовіра в суспільстві?
Звичайно, що є. Вже пройшло більше року після Революції гідності. Ми зараз маємо в нашій державі війну. А нічого не змінилося. Корупція як існувала, так і існує. Зараз буде дуже багато залежати, зокрема, від президента України, як він поставить роботу АКБ. Якщо реально втручатися, по суті хірургічним шляхом, щоб корупціонерів садити, як, наприклад, робив Саакашвілі в Грузії, однозначно вдасться побороти корупцію. Якщо цього не буде, звичайно, що корупція буде далі існувати. Це має бути перш за все політична воля. Нам потрібно зламати ту корупційну систему, яка існувала з початку незалежності України. Зараз є всі шанси.
Коли запрацюють ці органи, система буде зламана?
Це ще раз залежить від політичної волі найвищого керівництва нашої держави.
Невелика Грузія, а у нас велика Україна.
І це складніше. Але це потрібно робити, бо по-іншому ми систему влади не зламаємо. Але однозначно ми маємо також розвивати економічний сектор в нашій державі, щоб ті чиновники, які працюють на високих посадах, мали достойні зарплати і їх не спонукали займатися корупцією. І саме головне – це реформа судової системи.
Що заважає зараз Генпрокуратурі, МВС, судам посадити скільки завгодно корупціонерів? Де реформи?
Немає реформ. Жодної реформи практично не проведено. Є, звичайно, закони дуже важливі, які ми приймаємо. Але немає реформи судової системи. Немає реформи правоохоронної системи. Немає реформи оборонного сектору.
„Свобода” виступала проти того, щоб робити такі великі вихідні. 13 вихідних в травні і 10 в червні, чи потрібні вони?
В п’ятницю було проголосоване це рішення. Ми голосували проти такого рішення. Тому що це неприпустимо, щоб під час війни було так багато канікул. Однозначно, що ми зараз маємо проводити реформи. Ми як міжфракційне об’єднання „Свобода” подали декілька важливих, економічних, зокрема, законопроектів. Це про ліквідацію приватних монополій, щодо повернення грошей з офшорів, зокрема, з Кіпру, щодо воєнного податку для олігархів. Це є важливі економічні закони, які можуть дати прибуток для української держави. Ми надіємося, що ті закони все ж таки будуть поставлені на порядок денний в український парламент і ми їх найшвидше проголосуємо і не будемо просити грошей в МВФ. Тому що ті гроші рано чи пізно потрібно буде віддавати.
А ви можете впливати, щоб були ухвалені необхідні закони для боротьби з корупцією?
Звичайно, що ми впливаємо, як можемо. Коли в парламент був поставлений закон щодо приватизації близько тисячі стратегічних підприємств, ми заблокували трибуну. Тому що ми вважаємо, що не можна, тим більше під час війни приватизувати українські стратегічні підприємства. Наприклад, нафтопровід „Дружба”, який прибутковий. Наприклад, аеропорт „Бориспіль” і інші сотні тисяч підприємств. Ми вже в 90-ті роки дали таку змогу для олігархів приватизувати підприємства. Ті сертифікати вони поскуповували за безцінь, і до сих пір український народ не збагачується, а олігархи збагачуються на очах навіть під час війни.
Ухвалені закони, буде працювати бюро. Коли це зроблено буде, будуть результати?
Якщо не буде проведена судова реформа, я думаю, що результатів найближчим часом не буде. Тому що ті корупціонери почнуть носити хабарі в суди, і суди будуть їх відпускати на волю. Поки не буде судової реформи, поки судді не будуть так само боятися, що вони будуть нести за це відповідальність, що вони випустили корупціонерів чи злочинців, звичайно, що ніякого результату не буде.
В чому сенс тоді роботи комісії? В чому сенс тоді роботи Генпрокуратури, якщо всі ті звинувачення розглядає комісія, яку ви очолюєте?
Це вже залежить від влади української, від найвищого керівництва. Якщо не буде нічого мінятися, то восени будуть місцеві вибори, і вони будуть мати тоді нульовий результат на місцевих виборах. І будуть і парламентські вибори. Тих 4 роки дуже швидко злетять. Влада, особливо в умовах війни має конкретні робити кроки щодо реформування української економіки, українського оборонного комплексу і перш за все винищування корупції. Про це говорять наші європейські колеги. Про це говорять фінансові організації, які дають кредити.
„Чого не ввели в дію закон про прокуратуру?”. Його відклали до 15 липня.
Реформа прокуратури вже мала відбутися, але все ж таки було поставлено на голосування. Ми не голосували за таку пропозицію. Ми вважаємо, що прокуратура не має мати тих наглядових функцій, які вона мала до того часу. І ми вимагаємо, щоб прокуратура реально працювала не через хабарі і через якісь зв’язки, а щоб прокуратура працювала і виловлювала злочинців. Зокрема, перш за все я також задавав запитання на засіданні нашого комітету для того самого голови СБУ, скільки було порушено кримінальних справ на всіх тих злочинців, які по суті обікрали державу. Я також задавав запитання заступнику Генпрокурора: скільки було спеціальної конфіскації для української держави майна, грошей тих злочинців? Нуль. Зараз десь ходить така інформація, що за весь час спеціальної конфіскації відбулося аж трішки більше чим на 5 000 грн. Це один мобільний телефон конфісковано. Це смішно. Це просто смішно. Український народ повстав. Відбулася Революція гідності. Ми побороли того внутрішнього ворога Януковича. Я думаю, що найближчим часом ми переможемо і в нас буде мир і поборемо зовнішнього агресора Путіна. Але в державі нічого не міняється. І зараз все в руках коаліції, влади, прем’єра і президента. Якщо вони цього не розуміють, то, звичайно, найближчим часом майбутнього ми не побачимо в нашій державі.
Слухач: Йшов Порошенко на вибори і казав: я свій бізнес продам. До сих пір він його не продав. Як ми можемо ще говорити про боротьбу з корупцією, якщо наш президент веде подвійну гру?
Звичайно, що були такі заклики, що президент продасть свій бізнес. Але я думаю, що в любому випадку президент як голова держави, навіть як народний депутат не може керувати бізнесом. Напевно цей бізнес є в управлінні якоїсь європейської компанії, а можливо, партнерів президента. Я погоджуюсь, що президент, якщо він дає обіцянки, має їх виконувати. Тому що український народ в першому турі надав велику довіру президенту. Це більше питання до президента України, ніж до мене.
Слухач: Как могли народные депутаты избрать второй раз Яценюка премьер-министром?
Арсеній Яценюк є лідером „Народного фронту”. „Народний фронт” здобув 22% голосів українських виборців. І потім з 5 фракцій була створена коаліція. І коаліція вибрала прем’єр-міністра. Наше об’єднання „Свобода” не голосувало ні за програму уряду, ні за бюджет антисоціальний, який був прийнятий цього року. Однозначно, що має бути політична воля, і зокрема в коаліції, щоб голосувати чи не голосувати за такі програми. Тим більше, що ця програма була буквально прийнята за півгодини чи за годину, дуже швидко.
Слухач: У меня есть такое подозрение, что под эту кампанию борьбы с коррупцией просто очень удобно убирать политических конкурентов. Вам так не кажется?
Я не згоден. Я тільки згоден в тому, що тих людей, які реально хочуть побороти корупцію, депутатів, простих українці, журналістів починають звинувачувати. Зразу починають якісь фейкові статті виходити. Я в тому погоджуюсь. Але перш за все зараз влада – прем’єр-міністр, президент, коаліція має всі основи, щоб побороти корупцію. І це є загальнонаціональна проблема на сьогоднішній день в Україні. Побороти корупцію і винищити корупцію під корінь. Наша робоча група, яку я очолюю, також намагається це зробити і зробити цей перший крок в боротьбі з корупцією в найвищих органах державної влади, і зокрема в Кабміні.
„Якщо з’ясується, що очільники нинішньої влади так само замішані в корупції, які наслідки цього можуть бути?”.
Я вірю, що якщо буде політична воля в президента, прем’єра, коаліції зламати систему влади, і зокрема корупційну систему в Україні, то ми зможемо мати реальні результати. Якщо ми найближчим часом проведемо судову реформу і реформу правоохоронної системи, ми також зможемо найближчим часом побороти корупцію. Якщо цього не буде робитися, я не вірю, що найближчим часом буде поборена корупція в нашій державі. Для того має бути політична воля, і звичайно, що ми, як народні депутати, як ВО „Свобода” будемо робити все для того, щоб знищити корупцію і зламати систему влади, щоб Україна розвивалась як європейська держава.
А щодо посилення покарання? Тому що закон про запобігання корупції вже є.
Якщо буде судова реформа і суди будуть працювати правомірно, без хабарів і будуть садити реально корупціонерів, то якщо посадити навіть 100 корупціонерів, дуже швидко впаде рівень корупції в нашій державі.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков