Шлягер «Поручик Голіцин» здерли з української пісні «Друже Ковалю»

Дякую, друже Арію, за вірне запитання! :)

І-нет каже, що так називаються ручки до велосипедного руля... Вони виготовляються, так, щоб вибрати форму руки, щоб зняти навантаження на руку під час їзди; словом, важлива деталь велосипеда, щоб було зручно, комфортно їхати. Грипс.
Невпевнений, але здалося мені, що саме в контексті "зручності, очікування слушної нагоди" і співається в пісні: "Уже котрий тиждень чекаємо грипсу, Коли запалає Вкраїна в огні."
І от звернувшись до "Пошукової системи Всесвіт" через браузер Хром ;) я отримав відповідь на запит! Воістину, "що ми просимо, те отримуємо"!!! :)))

Ось яку версію подає О.Бурлака:

"- Я вже писав з приводу пісні «Друже Ковалю» де висловив свої сумніви, що пісня походить із середовища УПА. А тепер, здається, знайшлися ще аргументи на підтвердження моїх сумнівів. Навіть більше, можна впевнено сказати – в пісні не описуються події часів УПА. Ця пісня про більш далекі часи. Про часи 1920-х років. Про часи поразки армії УНР і стихійного спротиву встановленню комуністичної влади.
Спробую пояснити.
Прочитав я «Залишенця» Василя Шкляра. Коли читав виникла думка, що щось подібне я вже бачив. Думаю: Щось тут не так - наче таких книжок у нас ще не було... Вже потім я зрозумів – це «Друже Ковалю» у прозі.
Майже кожна стрічка з пісні співпадає з текстом «Залишенця». Наприклад:

• Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.

– Очікування повернення армії УНР із Польщі. Приходять «гонці», які розказують казочки про формування нової армії і продовження боротьби. Один з останніх посланців каже - Буде сигнал: аероплани крутять мертві петлі. Всі отамани чекають сигналу.

• Кудись наші коні помчали далеко;
І долю понесли у зоряну ніч.

– Я вже раніше писав, що коні – не характерні для УПА. Коні – це символ громадянської війни, махновщини і «націоналістичного бандитизму»;

• А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.

– В 1943-1955 роках люди вже знали ціну совдепівськім агіткам. Як раз в 1918-1922 роках червоні агітки зробили свою чорну справу - люди піддалися більшовицькій пропаганді.

Складається враження, що «Друже Ковалю» родом з Холодного Яру (або іншої «націоналістичної банди»). А якщо серед повстанців були офіцери з царської армії (як, наприклад, в «Залишенці»), то легко пояснити, чому мелодія «Друже Ковалю» - так званий «міський романс».

Залишилося питання – хто автор пісні «Друже Ковалю»? Чи Василь Шкляр чи його Чорний Ворон? :)" (Олександр Бурлака).

Ставимо далі вірні запитання в своєму божественному становленні! :) Гра стає все цікавішою!!!

А ще про одну пісню чули? Любо, братці, любо (Тарас Житинський)

Постійно чув її москальською!

А виявляється, що:

"Любо, братці, любо... Пісня, яку любив співати і сам Нестор Іванович. Національний склад у військах Батька Махно був дуже простим: 98%-українців, 2%-решта. Нестор Іванович вільно розмовляв як українською, так і російською мовами. В своїх мемуарах будучи в Парижі шкодував, що його роботи не були перекладені українською мовою.

«Нічого не маючи проти варіантів на різних мовах, де люди гарно виконують цю пісню, поміж тим горджусь що БОГ поміг мені знайти і заспівати цю пісню де б'ється серце, де живе душа. Велика сила духу, козачий характер мого народу.» Тарас Житинський

P.S. Пісня була записана в 1997 році під час етнографічної експедиції на півдні України Олександром Грибом. Фільмована на Львівському телебаченні 2007 році режисером Софією Кохмат."