Створюй собі події, інакше їх для тебе створять без тебе – практична метафізика

Кожне нове втілення передбачає здійснення певної мінімальної кількості подій, які цій людині треба пережити для свого розвитку і задоволення.

Якщо людина активно діє в цьому світі, що вона сама є творцем цих подій або, принаймні, їх сотворцем разом з іншими людьми.

– А що відбувається, якщо людина не дотягує до необхідного мінімуму?   

Уявімо собі, що людина оплачує сеанс гри в якомусь ігровому автоматі. Згідно з умовами ігрового сервісу, вона має отримати гарантовані, скажімо, 1000 подій. Але гравець поводиться пасивно, весь час відволікається, думає не про гру, а про щось інше. Тоді для того, щоб виконати обіцяні умови гри, програма сама починає генерувати людині події – на власний розсуд, згідно з певними автоматичними сценаріями. Для того, щоб забезпечити «оплачений мінімум» в 1000 подій.

Це стандартна поведінка більш-менш розвинених ігрових програм: якщо ти вчасно не робиш хід, то програма робить його за тебе, «на автопілоті»

Подібне відбувається в кожному сеансі земного втілення людини, тобто божественного гравця (слово «людина» буквально означає «гравець» – Homo ludens). Якщо божественна програма помічає, що людина не отримує обумовлений мінімум подій, потрібний для її розвитку, то Всесвіт сам починає їх генерувати – для «виконання плану».

– Який характер цих автоматично згенерованих подій?

По-перше, вони визначаються простором буття, де перебуває людина, якій для розвитку «не вистачає подій». Тобто якщо людина у Просторі боротьби, то матиме події, пов’язані з боротьбою.

По-друге, людині ці події здебільшого не цікаві, вони мають випадковий характер. Подібно, коли хтось виконує роботу формально, «для галочки», щоб відчепилися.

– І що все це означає?

Тільки те, що якщо ти не керуєш своєю долею самостійно, із-середини, то нею керуватимуть із-зовні. Як кажуть у футболі, «якщо ти не забиваєш гол, то його забивають тобі».

Що більше подій ти самостійно генеруєш, то менше шансів отримати непотрібних сюрпризів долі.

Усвідомлення цього факту дозволяє по-іншому поглянути на Арійський вольовий імператив, зафіксований у Законах Ману:

Справа не тільки в тому, що дії з власної волі сприяють нашому розвитку. Важливо ще й те, що своє завжди цікавіше, ніж чуже. Грати у гру завжди краще, ніж спостерігати за грою.

Будьмо гравцями, а не ігровими персонажами!

Граймо за своїми правилами!

Творімо свої ігри!