Подібно до інших національних держав (Польща, Литва, Ізраїль, Японія), Українська держава Третій Гетьманат – це держава Українського народу («людей одного роду»), тобто тих, хто мають спільного предка. Люди, які належать до українського народу, називаються українцями.
Українцями є ті, що: 1) усвідомлюють себе українцями, 2) говорять українською мовою, 3) належать до європейського антропологічного типу, що вказує на наявність спільного предка (прабатьківщиною європейців є Україна). Якщо ж людина має не європейський антропологічний тип, то при виконанні п.1 і п.2 вона є «духовним українцем».
Як відомо, громадянами називаються носії політичних прав, тобто ті, що можуть обирати в органи державної влади і бути обраними.
Оскільки ТГ є Українською державою, то громадянами ТГ є українці і духовні українці. Відтак кожен громадянин ТГ однозначно є українцем або духовним українцем.
З політологічної точки зору, громадяни ТГ становлять «демос» – так називали вільне кровно споріднене населення давньогрецьких міст-держав, яке володіло політичними правами. Влада демосу називається демократією.
Первинно слово «демос» («дамос») позначало сільську громаду, тобто спільноту, де люди персонально знають один одного. Українським еквівалентом для означення такої базової спільноти є «сотня», тобто громада зі 100–150 персонально знайомих осіб (більше людина неспроможна запам’ятати).
З цієї точки зору, демократія – це влада народу, організованого в сотні («дамоси»). Громадянином ТГ може бути тільки той українець або духовний українець, який належить до сотні ТГ – територіальної або ділової (тобто не прив’язаної до території).
Подібно до практики інших держав, крім громадян на території України можуть проживати піддані ТГ (з правом постійного проживання і всіма економічними правами) і гості (з правами тимчасового проживання). Усі разом – громадяни, піддані та гості – складають населення ТГ.
Процедура надання громадянства Третього Гетьманату розглянута у статті Громадянство Третього Гетьманату: застосовуємо досвід Ізраїлю і Швейцарії. Звернемо увагу на два важливі моменти, описані в цій статті.
1. До моменту проведення Національного Собору всі учасники Установчих зборів (засновники) автоматично стають громадянами Третього Гетьманату: для цього досить володіти письмовою українською мовою (це робоча мова Установчих зборів), зареєструватися на сайті і взяти участь у висуванні делегатів. Зверніть увагу, що всі громадяни є членами громад, адже саме вони висувають делегатів на Національний Собор.
2. Після заснування Третього Гетьманату надання громадянства відбувається за стандартною процедурою прийняття у громаду: письмова заява, співбесіда з відеозаписом, додаткова перевірка (якщо в цьому є потреба), внесення в реєстр громади, який є частиною реєстру громадян усього ТГ, видання паспорту громадянина ТГ з власноручним записом власником паспорту самовизначення «українець» або «духовний українець».
У процесі обговорення згаданої вище статті виникло два запитання:
1. Наскільки компетентним і оперативним буде рішення прийняття до громади і, відповідно, надання громадянства ТГ?
2. Чи спроможна громада відрізнити українця від духовного українця, тобто людини зі змішаним антропологічним типом?
На обидва запитання відповідь одна: ТАК!
Сотня є організованою структурою, тобто має виборних сотника, суддю і скарбника, а також інших відповідальних осіб. Прийняття до сотенної громади (тобто надання громадянства ТГ) здійснює персонально відповідальний сотник. Він зобов'язаний знати особисто всіх членів своєї громади. У виняткових обставинах функцію прийняття до громади сотник може тимчасово делегувати судді або скарбнику.
Вся процедура прийняття записується на відео, доступне для кожного члена сотні, тож у випадку грубої помилки є можливість її виявити і виправити. Сотник і вся громада зацікавлені у поповненні цінними, культурними, гарними людьми. Відтак надання громадянства буде компетентним.
Точне розпізнавання людей свого антропологічного типу є фундаментальною особливістю людини. Наукові дослідження доводять, що люди автоматично (на рівні нейронів) розпізнають представників не тільки своєї раси, а й свого етносу. Навіть аутисти віддають перевагу представникові власної раси. Неспроможність до расової ідентифікації є ознакою генетичної хвороби. Відчуття людської краси є вродженим.
Тож якщо людина бажає увійти до громади, усвідомлює себе українцем, підтримує українську справу і говорить українською, то питання про її європейський антропологічний тип буде правильно вирішене з високою вірогідністю.
Але навіть якщо кандидат у громаду, маючи невиразне змішане походження, буде сприйнятий громадою як «чистий українець», то від цього не буде значної шкоди. Розділення на «українець» і «духовний українець» потрібне лише для збереження традиційного ідеалу української краси. Воно не впливає на політичні, економічні чи інші права члена сотні – громадянина ТГ.
Вам треба піти.
Творіть щось своє.
А паразитувати на нашому мурашнику не варто.
Коментарі
За зґвалтування - довічне ув'язнення!
https://t.me/ETEPHET
Якщо такого проблемного українця візьмуть до сотні, значить він для чогось їй потрібний. При цьому він зможе делегувати свій голос тільки в рамках своєї сотні. Для виходу на полковий рівень йому треба стати сотником.
Якщо його оберуть сотником, значить він не такий уже й поганий - людям видніше.
Якщо ж його не оберуть сотником, то його вплив не вийде за межі сотні.
Як бачите, система багаторівневої демократії захищає сама себе.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
А Дзвінка має рацію щодо вказування країни походження при ідентифікації. Але у випадку нашого Кості це не спрацьовує, бо він українецьі має лиш частину генів корейця. Якщо ти, Косте, соромишся відповісти на моє запитання, то передай свою відповідь через когось із своїх друзів. хай буде!
Ніяке людське дослідження не може шануватися істинною наукою, якщо воно не викладене математичними способами вираження. (Леонардо да Вінчі).
Вийшла в світ книга Володимира Білінського "Країна Моксель, або Московія". Там дається багато посилань на праці професора А.П.Богданова. Подобається комусь чи ні, але те що ми міряємо має прагматичний елемент, саме і цим займається краніологія. Правда, останнім часом це вважається расизмом, тому і дослідження в цій царині зовсім не ведуться, а даремно.
Не ведуться дослідження. тому що немає піддослідного матеріалу: кожен вважає закраще зробити собі обрізання, ніж дати заміряти власний череп. ;)
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Я вас прошу.. Я завжди готовий на будь які дослідження..
Я з радістю готовий усе надати заради цієї науки, ну окрім звісно що обрізання..XD
Сторінки