5-11 грудня 2024 року центр SOCIS провів соцопитування. Гіпотетичні підсумки другого туру президентських виборів обіцяють перемогу Залужному. У березні 2024 року він виграв би у Зеленського з рахунком 67,5 проти 32,5%, у грудні — 68,4 проти 31,6%.
Валерій Залужний зустрічає в аеропорту Володимира Зеленського, який прибув з візитом до Великої Британії, 18 липня 2024 року
Соціологи, звісно, не можуть вгадати, під якими назвами підуть на вибори партії, які підтримують кандидатів на президентську посаду. Тому SOCIS у своїх опитуваннях поставив усіх у рівні умови, називаючи кожну таку партію умовно "Блок…", пише у своїй статті в "Діловій столиці" політичний оглядач Юрій Вишневський.
Якщо брати до уваги лише тих респондентів, які прийдуть на вибори та визначилися, за яку партію голосуватимуть, то за дев'ять місяців парламентський рейтинг "Блоку Валерія Залужного" впав із 46,4 до 39,1%. Рейтинг "Блоку Володимира Зеленського" впав з 21,1 до 20,3%. Водночас рейтинг "Блоку Петра Порошенка" зріс з 7,5 до 10,4%.
Важливо враховувати також баланс довіри та недовіри до різних політиків. За даними за грудень, Залужному довіряють 71,6% респондентів, не довіряють 23,7%, баланс довіри/недовіри плюс 47,9%. Водночас Зеленському довіряють 40,8%, не довіряють 56%, баланс мінус 15,2%.
Цікаво порівняти також, як змінилися претензії народу до влади. Респондентам пропонувалося вісім варіантів "найбільших помилок нинішньої влади", можна було вибрати кілька із них. Двома головними підставами для народного невдоволення залишаються "збереження високого рівня корупції і розкрадання бюджетних коштів" (зростання з 64,8% у березні до 66,3% у грудні) та "неналежна підготовка до війни" (зростання з 37,2 до 47, 2%). Далі йдуть "зловживання владою, тиск на бізнес і можливих політичних конкурентів" (зростання з 24,5 до 33,4%), "помилкові кадрові рішення" (зростання з 19,9 до 29,5%), "неефективна економічна політика уряду" (зріст з 15 до 29,3%), "відставка В.Залужного" (зниження з 30,8 до 28,4%), "інформаційна цензура і приховування правди" (зростання з 16,5 до 25,6%), "прорахунки на міжнародному рівні" (зростання з 12 до 19,4%). Неважко побачити, що майже всі претензії посилилися, і лише відставка Залужного трохи забулася.
Сумнівно, що влада якимось дивом зможе переламати ці негативні тенденції. Тому подальші перспективи України залежатимуть від того, про що зможуть чи не зможуть домовитись Офіс Президента та Залужний.
Півтора місяця тому, 6 грудня, керівник Офісу Андрій Єрмак дорогою зі США в Україну зробив зупинку в Лондоні, щоб поговорити з послом України у Великій Британії. У січні два українські видання повідомили про "вигідні пропозиції", які нібито отримав Залужний під час тієї зустрічі.
Спочатку сайт "Телеграф" розповів, що посол опинився перед непростою дилемою. "Єрмак передав Залужному, що у разі невисування та участі у виборах на боці Зеленського ексголовнокомандувач зможе отримати перше місце у списку партії та крісло спікера в парламенті. Якщо ж Залужний обере боротьбу за пост Президента, то його чекають кримінальні справи. Серед них — розслідування, хто ж здав Херсон у 2022 році. "Телеграф" звернувся за коментарем до Залужного щодо його політичних планів. Той відповів коротко: "Спочатку ми збережемо державність. А тоді вже поговоримо".
Потім аналогічну інформацію повідомив сайт "РБК-Україна". "За словами одного зі співрозмовників у президентському оточенні, на Банковій нещодавно усвідомили, що ексголовком все ще становить для них серйозну політичну проблему. "Висилка" до Великої Британії, яка, за задумом, мала вивести Залужного з публічного поля, не спрацювала. Для розв'язання цієї проблеми в Лондон, дорогою додому з Вашингтона, спеціально заїжджав глава ОП Андрій Єрмак. Два непов'язаних одне з одним джерела видання повідомили, що, крім обговорення дипломатичних питань, гість із Києва пропонував ексголовкому не йти в президенти, а натомість очолити партію Зеленського на виборах у Раду". За його даними, Залужний нібито відповів, що ще для себе не вирішив, чи піде він у політику, і Єрмак приїхав до Києва оптимістично налаштованим, у дусі "все добре, з ним вдасться домовитися".
Зважаючи на українські традиції, більш вірогідний звичайний варіант, коли всі воюють проти всіх, пише автор статті. У такому разі Залужний та Зеленський братимуть участь у виборах як вороги-конкуренти, і їхні партії теж. Це буде дуже жорстоким випробуванням для країни. Щойно закінчивши довгу повномасштабну війну з Росією, Україна втягнеться у внутрішньополітичне протистояння, яке може набути неконтрольованих форм.
У виграші будуть насамперед проросійські сили, адепти "відновлення добросусідства", "взаємного вибачення" тощо. Вони пропонуватимуть себе як рятівники, і якщо хтось думає, що вони не мають шансів, нехай подивиться на Грузію, у якої Росія відібрала 20% території і яка зараз живе з відверто проросійським урядом.
Наші вибори (парламентські, президентські, місцеві) будуть у якомусь сенсі продовженням нашої війни з Росією. І нам потрібно на цих виборах завдати поразки ворогові, а не покалічити один одного, завершує свою статтю Вишневський.
Наші інтереси:
Домовлятися з цими потворами у владі? Україна веде війну на два фронти — бореться із внутрішнім та зовнішнім ворогом. Чи можна домовлятися з внутрішнім ворогом? Чи готові ми й далі терпіти Зеленського з його "5-6 ефективними менеджерами"?
Технологія здійснення палінгенезії зводиться до того, щоб максимально глибоко засвоїти сенс євангельського послання і зробити його ядром своєї свідомості. Для цього треба сформувати словник Сенсара,...
Виграти вибори чи Україну? Перспективи Залужного та чи варто йому домовлятися з чинною владою
Категорія:
Світ:
Спецтема:
5-11 грудня 2024 року центр SOCIS провів соцопитування. Гіпотетичні підсумки другого туру президентських виборів обіцяють перемогу Залужному. У березні 2024 року він виграв би у Зеленського з рахунком 67,5 проти 32,5%, у грудні — 68,4 проти 31,6%.
25012701.jpg
Соціологи, звісно, не можуть вгадати, під якими назвами підуть на вибори партії, які підтримують кандидатів на президентську посаду. Тому SOCIS у своїх опитуваннях поставив усіх у рівні умови, називаючи кожну таку партію умовно "Блок…", пише у своїй статті в "Діловій столиці" політичний оглядач Юрій Вишневський.
Якщо брати до уваги лише тих респондентів, які прийдуть на вибори та визначилися, за яку партію голосуватимуть, то за дев'ять місяців парламентський рейтинг "Блоку Валерія Залужного" впав із 46,4 до 39,1%. Рейтинг "Блоку Володимира Зеленського" впав з 21,1 до 20,3%. Водночас рейтинг "Блоку Петра Порошенка" зріс з 7,5 до 10,4%.
Важливо враховувати також баланс довіри та недовіри до різних політиків. За даними за грудень, Залужному довіряють 71,6% респондентів, не довіряють 23,7%, баланс довіри/недовіри плюс 47,9%. Водночас Зеленському довіряють 40,8%, не довіряють 56%, баланс мінус 15,2%.
Цікаво порівняти також, як змінилися претензії народу до влади. Респондентам пропонувалося вісім варіантів "найбільших помилок нинішньої влади", можна було вибрати кілька із них. Двома головними підставами для народного невдоволення залишаються "збереження високого рівня корупції і розкрадання бюджетних коштів" (зростання з 64,8% у березні до 66,3% у грудні) та "неналежна підготовка до війни" (зростання з 37,2 до 47, 2%). Далі йдуть "зловживання владою, тиск на бізнес і можливих політичних конкурентів" (зростання з 24,5 до 33,4%), "помилкові кадрові рішення" (зростання з 19,9 до 29,5%), "неефективна економічна політика уряду" (зріст з 15 до 29,3%), "відставка В.Залужного" (зниження з 30,8 до 28,4%), "інформаційна цензура і приховування правди" (зростання з 16,5 до 25,6%), "прорахунки на міжнародному рівні" (зростання з 12 до 19,4%). Неважко побачити, що майже всі претензії посилилися, і лише відставка Залужного трохи забулася.
Сумнівно, що влада якимось дивом зможе переламати ці негативні тенденції. Тому подальші перспективи України залежатимуть від того, про що зможуть чи не зможуть домовитись Офіс Президента та Залужний.
Півтора місяця тому, 6 грудня, керівник Офісу Андрій Єрмак дорогою зі США в Україну зробив зупинку в Лондоні, щоб поговорити з послом України у Великій Британії. У січні два українські видання повідомили про "вигідні пропозиції", які нібито отримав Залужний під час тієї зустрічі.
Спочатку сайт "Телеграф" розповів, що посол опинився перед непростою дилемою. "Єрмак передав Залужному, що у разі невисування та участі у виборах на боці Зеленського ексголовнокомандувач зможе отримати перше місце у списку партії та крісло спікера в парламенті. Якщо ж Залужний обере боротьбу за пост Президента, то його чекають кримінальні справи. Серед них — розслідування, хто ж здав Херсон у 2022 році. "Телеграф" звернувся за коментарем до Залужного щодо його політичних планів. Той відповів коротко: "Спочатку ми збережемо державність. А тоді вже поговоримо".
Потім аналогічну інформацію повідомив сайт "РБК-Україна". "За словами одного зі співрозмовників у президентському оточенні, на Банковій нещодавно усвідомили, що ексголовком все ще становить для них серйозну політичну проблему. "Висилка" до Великої Британії, яка, за задумом, мала вивести Залужного з публічного поля, не спрацювала. Для розв'язання цієї проблеми в Лондон, дорогою додому з Вашингтона, спеціально заїжджав глава ОП Андрій Єрмак. Два непов'язаних одне з одним джерела видання повідомили, що, крім обговорення дипломатичних питань, гість із Києва пропонував ексголовкому не йти в президенти, а натомість очолити партію Зеленського на виборах у Раду". За його даними, Залужний нібито відповів, що ще для себе не вирішив, чи піде він у політику, і Єрмак приїхав до Києва оптимістично налаштованим, у дусі "все добре, з ним вдасться домовитися".
Зважаючи на українські традиції, більш вірогідний звичайний варіант, коли всі воюють проти всіх, пише автор статті. У такому разі Залужний та Зеленський братимуть участь у виборах як вороги-конкуренти, і їхні партії теж. Це буде дуже жорстоким випробуванням для країни. Щойно закінчивши довгу повномасштабну війну з Росією, Україна втягнеться у внутрішньополітичне протистояння, яке може набути неконтрольованих форм.
У виграші будуть насамперед проросійські сили, адепти "відновлення добросусідства", "взаємного вибачення" тощо. Вони пропонуватимуть себе як рятівники, і якщо хтось думає, що вони не мають шансів, нехай подивиться на Грузію, у якої Росія відібрала 20% території і яка зараз живе з відверто проросійським урядом.
Наші вибори (парламентські, президентські, місцеві) будуть у якомусь сенсі продовженням нашої війни з Росією. І нам потрібно на цих виборах завдати поразки ворогові, а не покалічити один одного, завершує свою статтю Вишневський.
Домовлятися з цими потворами у владі? Україна веде війну на два фронти — бореться із внутрішнім та зовнішнім ворогом. Чи можна домовлятися з внутрішнім ворогом? Чи готові ми й далі терпіти Зеленського з його "5-6 ефективними менеджерами"?
Зверніть увагу
Апгрейд свідомості: Читайте про ельфів, оновлюйтесь і вірте в Добре Знання, що приносить щастя!