Цю технику назвали ігрофікацією. І на сьогодні – це потужна бізнесова практика, популярність якої зростає з року в рік і яка застосовується все більшою кількістю різних компаній.
Ігрофікація – це те, чому можна навчитися з ігор. Чому ми можемо навчитися з Angry Birds? Ну хоча б тому, що це щось дуже популярне, що завантажувалося більше одного мільярда разів. Це дає розуміння того, що ігри успішні, захоплюючі і мають силу.
Що можна взяти з ігор, щоб застосувати ігрові техніки у зовсім неігрових ситуаціях? Елементарні атрибути ігор – дошки лідерів, бали і значки, що показують ваші досягнення.
Ігрофікацію як нову бізнес-концепцію і модний тренд почали впроваджувати багато всесвітньо відомих і любимих компаній, про що писав журнал Fortune ще у жовтні 2011 року.
Wall Street Journal на своїх сторінках також відзначав, що з року в рік зростає кількість фірм, які переносять елементи відео ігор на робоче місце своїх працівників.
Як відомо, відео ігри стали величезною та впливовою індустрією. Все більше і більше елементів відео ігр стали основою речей, які оточують працівника на його робочому місці. Вони – всюди: і у маленьких старт-апах, які зосереджені на технологіях, і у великих визнаних компаніях, які випускають продукцію масового споживання, навіть у таких, які виготовляють цеглу та будівельні розчини.
І якщо раніше ця техніка була доступна обмеженому колу маркетологів, бізнес-тренерів та інших посвячених, то сьогодні вона вийшла у широкі маси – курс ігрофікації доступний і безплатний на відомому майданчику дистанційної он-лайн освіти Coursera. Курс, який так і називається «Ігрофікація», проводить професор Кевін Вербах з Вортонської школи бізнесу Пенсильванського університету.
Я прослухала цей курс і була вражена тим, що проект Народний оглядач також має деякі елементи ігрофікації, хоча його розробники навіть не підозрюють про це. Це підтверджує те, що думки нікому не належать, а «літають» в небі і треба просто мати сили, здібності, абощо, щоб «впіймати» їх.
Але повернімося до ігрофікації.
Чому вона має цінність ? Ну хоча б те, що ігрофікація включає набір сучасних технік і технологій, застосування яких дозволяє просуватися у персональному розвитку.
А що робить ігри такими привабливими? Що дозволяє підтримувати складне мислення і бажання до навчання? Ігрофікація вчить нас технікам і речам з інших галузей знань, до яких ми раніше не були причетні.
Ігрофікація в першу чергу базується на психології. Знаючи мотивацію людини, з нею можна зробити що завгодно.
Ігри зв’язані з дуже базовими аспектами роботи нашого мозку. Тому вони завжди були в людській історії, і люди завжди в них грали – свідомо чи несвідомо.
Сучасні інформаційні технології дають багатий і захоплюючий персональний досвід і привносять їх у реальне життя.
Продовження: Ігрофікація і віртуальна економіка
Comments
Моя думка така: інтенсивне просування ігор має генеральне завдання - відволікти людей від реального життя, щоб вони менше думали і творили.
От, от ... тому треба заборонити цей Народний Оглядач з його галами і всім решта :))))) Ця віртуальна балаканина відволікає людей від реального життя, щоб вони менше думали і творили :)))
А якщо серйозно, то краще вчитися і зростати в іграх, а не на війні, наприклад.
Війна - це теж гра. І ставка там більша за життя.
https://t.me/ETEPHET
+ 100, пане Анатолію!
Історія має властивість повторюватись...
А як вам така думка?
Ігрофикацію можна порівняти, наприклад, з узаконенням хрестиянства офіційною релігією Костянтином Великим у Візантійській Імперії чи Володимиром Великим в Русі.
Тобто, ігри які в далекому минулому мали сакральну наповненість, в сучасному повсякчасному житті доступні всім, і нічого іншого не залишається як впорядкувати ці ігри, "узаконити" їх.
Оце вам і є "ігрофикація"!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Набиратися досвіду і практики граючись це дуже добре,але при умові, коли гравець володіє грою,а коли гра володіє людиною,то вже не добре..
Вірю в те, що розумію.
На мою думку гра - це прояв вищої душевної діяльності. Життя існує для того, щоб грати. Грайливость властива навіть таким простим тваринам як дельфіни чи коти. Кожен сам вибирає в яку гру грати. Звісно, якщо ви граєте в одну гру, це відволікає вас від іншої.
Тож хай наша гра переходить в радость.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Третій Гетьманат — це солідаризм плюс ігрофікація всєй страни! ;)
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Добродії, прочитайте, будь ласка, для початку книгу
Йоган Гейзінга "Homo Ludens (Людина граюча)".
У вас одразу зникнуть багато питань та дурних висловлювань.
Дякую, Олено, за статтю.
Творю, отже існую.
Володимире, Ти цю книгу маєш на увазі?
Йоган Гейзинг “Homo ludens: статті з історії культури”
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Так, це та сама робота. Але існує й український переклад цієї книги.
(клікніть по картинці правою кнопкою мишки і виберіть опцію "переглянути зображення", щоб побачити зображення у повний розмір)
Творю, отже існую.
Між іншим. Останнім часом поліція та рятувальники в різних країнах фіксують доволі цікаве явище. Люди здійснюють якусь унікальну дію:
- хлопець вихоплює дитину з-під автобусу, що наїжджає;
- чоловік ловить дитину, що випала з вікна;
- жінка перехоплює каміння, що падає на голову дитині;
тощо.
У всіх цих випадках людина повідомляє, що захоплюється відеоіграми. І саме у відеоіграх була чимось подібна ситуація. І людина в реальному житті діяла чисто автоматично, на великій швидкості, не встигнув навіть сообразити, що відбувається.
Творю, отже існую.
Між іншим, пане Володимире (це я знову намагаюся пожартувати ;) ), у мене на кухні був унікальний випадок. На шафці з посудом стоїть (стояв) практично плоский годинник великих розмірів спертий на вазу. І от буквально тиждень тому підходжу я до цієї шафки взяти якусь тарілку, і в цей момент з шафки падає цей годинник, і я його якраз встигаю акуратненько зловити. ;)
А ще тиждень перед тим з цієї ж самої шафки впала свічка з підсвічником. Правда, її я не зловив, бо що вона впала я збагнув тільки тоді, коли вона вже впала, бо стояв спиною. ;)
P.S. Може то шафку поміняти? ;)
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Шановні колеги, йдеться не про ігри, а про ігрофікацію. Ігри - це ігри, а Ігрофікація - це техніка застосування ігрових елементів в неігрових ситуаціях, галузях, сферах життя.
Ігрові елементи - це бали, значки, дошки лідерів, аватарки, квести, нагороди т.д.
Game elements: Points, Level up, Collect, Badges, Rewards, Avatars, Quests, Social graph, Progression, Levels.
Володимире, то напишіть РЕФЕРАТ із книги Гейзінга й опублікуйте. Навряд, щоб читачі НО кинулися читати цю наукову книгу. Ігрові елементи у реальному житті - це добре. В життєвому потоці вони позначають ту чи іншу людину, яка чимось виділяється, як приклад для наслідування іншими. Я про інше. Життя схоже на ГРУ, але не є нею. Насправді, гадаю, ЖИТТЯ на Землі є ШКОЛОЮ для людей. В цій Школі ми - Учні, а наш учитель сам Бог. Спростуйте це, Володимире.
Чудово! Ось вона!
Гейзінга Й. Homo Ludens (1994) [djvu]
Мова: українська
Опис:
Книга нідерландського історика й філософа Йогана Гейзінги (1872—1945) «Homo Ludens» належить до класичних творів історіософії XX ст. У ній вчений намагається довести, що «гра» є вищою людською сутністю. Розрахована на філософів, культурологів, широке коло читачів.
Автор: Гейзінга Й.
Місце видання: Київ
Видавництво: Основи
Формат: djvu
Кількість сторінок: 258
Дякую, друже Володимире! Нам з другом Анатолієм вона буде дуже доречною :). Як гадаєш? ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Книга насправді і цікава, і корисна. Дуже добре, що знайшли україномовний варіант - саме за це я й поділився галами.
Творю, отже існую.