Не секрет, що зараз проти України реалізується багато зовнішніх сценаріїв, які ми не розуміємо й ніколи не зрозуміємо. І не дуже то й треба, адже в результаті їх протидії жоден з них не реалізується. Тому найкраща поведінка в цьому хаосі – робити своє! Це й означає творити Січ.
Що потрібно для доброго січового походу? Звернемося до Звичаю, тобто досвіду, перевіреного предками. За основу беремо морський похід, адже у ньому найвищі вимоги і найбільше пригод.
1. Ми живемо в досконалому світі, створеному досконалим Творцем. Цей світ одночасно є і школою Життя, і простором для ігрових пригод. Щоб жити в радості та щасті, треба пізнавати й виконувати правила Творця: «Пізнаєте істину – і вона зробить вас вільними». Порушення правил веде до страждань, проте вони вказують людині на допущені помилки і спонукають її до виправлення.
2. Бог створив людину вільною істотою – носієм безсмертного духу. Тому ми в цьому світі нікому нічого не винні і нікому нічого не зобов’язані. Якщо ми робимо добрі справи – батькам, друзям, Україні, – то не з примусу, а тільки тому, що відчуваємо любов і вдячність. Робити добрі справи – це вроджена риса кожної людини. Обдаровувати ближніх – це божественне задоволення, адже Бог є найщедрішим дарувальником. Він обдаровує нас не тому, що зобов’язаний, а тому, що Йому це подобається.
3. Хто був вільним у цьому житті, той народиться вільним у наступному. По-іншому, краще бути мертвим левом, ніж живим псом: лев знову народиться левом, а пес все одну умре і народиться псом. А все тому, що людський дух розвивається через палінгенезію, тобто шляхом багаторазових земних втілень. Ми вже сотні разів жили на цій землі, сотні разів умирали за неї і раділи перемогам. Наші предки – це ми в попередніх утіленнях, а наші нащадки готують нам тіла для наступних втілень. Що залишимо після себе сьогодні, те отримаємо в майбутньому. Що посієш, те й пожнеш.
Мета випливає зі світогляду: сформувати суспільно-політичний устрій, в якому українська людина живе вільно і щасливо. Для цього потрібно чотири речі:
1. Незалежність, яка забезпечується політичним нейтралітетом. Це значить, що Україна не входить в жодні існуючі союзи, натомість створює свої союзи. Природне місце України – в Центрі. Життя показало, що рух України на Схід чи на Захід негайно призводить до активної внутрішньої і зовнішньої протидії та колотнечі.
2. Самоврядування, яке забезпечується чесною виборністю: на всіх рівнях – від сільського голови, судді та шерифа до голови держави. Всі найважливіші питання обговорюються на місцевих або загальнонаціональних референдумах. Громади обирають лідерів на основі договорів з точним розподілом функцій і відповідальностей обраного і виборців.
3. Народна самооборона. Україна не вступає в жодні військові союзи, а тому готова до самооборони виключно власними силами. Для цього створюється професійна армія і заохочується опанування населенням культури самозахисту. Правом голосу володіють тільки ті громадяни, які спроможні захистити своє волевиявлення. Найпростіший доказ такої спроможності – законне володіння вогнепальною зброєю, яке заохочується державою і громадською думкою.
4. Вільна економічна зона. Для громадян України скасовуються всі внутрішні податки і податкові органи. Державні структури фінансуються шляхом добровільних цільових пожертв у спеціалізовані фонди, митних зборів, а також за рахунок надання державою платних послуг (фінансових, інформаційних, організаційних, реєстраційних тощо). Обов’язковий мінімум державних витрат забезпечується автоматичним збором у розмірі 1% за використання державних грошей (стандартний банківський збір).
Наскільки це реалістично?
Перші три пункти реалізовані у Швейцарській конфедерації, яка є нейтральною, з найвищим у світі рівнем народовладдя та місцевого самоврядуванням, з найпотужнішою обороноздатністю в розрахунку на душу населення. При цьому Швейцарія має чи не найвищу у світі якість життя і ніколи ні з ким не воює (принцип "Хочеш миру - готуйся до війни"). Якщо 8-мільйонна конфедеративна поліетнічна Швейцарія досягнула такої самодостатності, що це значить, що поставлена мета цілком реалістична для 55-мільйонної унітарної моноетнічної України. Пристосована до наших реалій Швейцарська модель – це саме те, що треба. Рух в цьому напрямку – це і є істинна євроінтеграція, адже Україна – це і є первинна Європа.
Що стосується четвертого пункту про безподаткову внутрішню зону, то це те, що вже давно реалізовано в глобальних корпораціях і є одним з ключових чинників їх ефективності.
Це технологія конституційного процесу: підготовка до Національних Зборів, ухвалення нових правил Гри – Конституції, обрання конституційних органів самоврядування і виконання їхніх рішень.
Який же похід без прапору! Повертаємось до традиційного українського сонячно-блакитного прапору – божественне сонце вгорі, матеріальна волога внизу. Це кольори райдуги, сонячної веселки. Це прапор природного ладу, який приносить щастя і перемогу. Водночас він допомагає відрізнити прихильників нового ладу від прихильників нинішнього тимчасового режиму, що виступає під перевернутим синьо-жовтим прапором.
Текст існуючого державного гімну «Ще не вмерла Україна» містить деякі елементи саморуйнування, тому потребує виправлення, інакше не буде доброго походу. Вдосконалений текст славня нової України може виглядати так (вдосконалення триває):
Розквітає в Україні і слава, і воля.
Вже нам, браття молодії, усміхнулась доля.
Щезли наші вороженьки, як роса на сонці,
Тож пануймо, українці, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми вкладемо у нашу свободу!
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, до роботи від Сяну до Дону,
У любові, вірі й правді до рідного дому.
Чорне море усміхнеться, дід Дніпро зрадіє
Серце й розум поєднати Україна вміє!
Душу й тіло ми вкладемо у нашу свободу!
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття й праця щира своє показала,
Вільна думка в Україні завжди розквітала.
За Карпатами лунає, чути вже степами,
Схід і Захід у єднанні, створеному нами!
Душу й тіло ми вкладемо у нашу свободу!
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Людина є соціальною істотою, яка найкраще почувається в середовищі свого етносу. Структурований етнос називається нацією. Головною умовою існування нації є її цілісність, єдність, солідарність. Тому природною ідеологією України є Національний Солідаризм.
1. Нація – це біосоціальний організм, колективна істота вищого ієрархічного рівня. В неї є національний характер і колективна воля. Подібно до людини, нація має підсистеми («органи»), які виконують функції мозку, очей, рук, ніг, внутрішніх органів. Злагоджена робота згаданих підсистем робить національний організм сильним і здоровим.
2. Кожна людина має здібності до виконання певної соціальної функції. Коли людина знаходить свою справу, то це приносить їй задоволення, відчуття самореалізації і сенсу життя. Добре можна робити тільки те, що любиш.
3. Для гармонійної взаємодії члени національного організму мають перебувати в чистоті. Якщо між елементами електронної схеми нема взаємодії, то треба зачистити контакти. Подібним чином з людьми: чистота об’єднує, бруд роз’єднує.
Під час походу в козаків завжди був сухий закон. Порушників цього закону жорстко карали, а під час морських походів негайно викидали за борт. Тому на час нинішнього походу його учасники ПОВНІСТЮ відмовляються від курива і бухла. Якщо хочемо здобути справжню перемогу, то все має бути по-справжньому. Хто не може позбутися залежності від тютюну, алкоголю та інших наркотиків, той підтримує грошима паразитичну ворожу систему, нищить себе і подає іншим поганий приклад, тож такому ворожому агенту не місце в січовому війську.
Позитивні події формуються чистими і бадьорими людьми, які притягують до себе такі події. Добре сміється той, кому посміхається фортуна. Натомість люди, вражені песимізмом, страхом, тривогою та іншим негативом, є носіями духу поразки і притягують негативні події. У морських походах таких вважали грішниками і також без вагань викидали за борт, якщо вони перед тим самі не полишали судно. Відповідно, у поході завжди підтримується бадьорий настрій, вітається гумор, співаються радісні та бойові пісні, розповідаються надихаючі історії, демонструються оптимістичні фільми. Сумні пісні та інші скиглення категорично заборонені.
Похід потребує простих і чітких правил, однозгідно погоджених усіма учасниками цієї Великої Гри. Перше правило полягає в тому, що система правил постійно доповнюється і вдосконалюється за наперед визначеною простою і прозорою процедурою. Хто не погоджується з правилами, може заснувати власну гру.
Похід потребує відповідальних керівників, що обираються громадою згідно з правилами Гри. Крім кошового отамана доцільно обрати генерального суддю і головного скарбника.
Кошовий отаман. Керує всім походом, призначає і звільняє з посад (крім генерального судді і головного скарбника), персонально відповідає за всі ресурси, які йому довірила громада. Обрання фіксується в угоді між січовим військом і кошовим отаманом, в якій прописуються функції та відповідальність як самого кошового, так і тих, хто його обрав. Тобто відповідають усі – і виборці, і обраний, адже це двостороння угода. Військо походу складають тільки ті, що підписали угоду (процедура підписання має бути максимально простою). Традиційна дворазова відмова кошового від обрання – це ритуал погодження правил гри, налагодження балансу між наданими можливостями і відповідальністю.
Генеральний суддя. Відповідає за дотримання правил, прописаних в угоді. Може ініціювати переобрання кошового, але якщо воно не знайде підтримки, то він сам переобирається.
Головний скарбник. Виконує накази кошового, забезпечує точний облік надходжень і витрат, керує скарбниками майбутніх сотень і полків. Авторитетний скарбник – це запорука щедрих надходжень на підтримку походу.
Право обрання мають тільки ті підписанти угоди, хто персонально знайомий з обранцем – тоді їхній вибір буде компетентним (інакше це не обрання, а фікція). Всі виборці несуть персональну відповідальність за свій вибір (відповідають своєю репутацією). Інші підписанти угоди просто визнають вже обраних лідерів і приєднуються до походу – це можна зробити дистанційно через Інтернет.
У кожному населеному пункті учасники створюють місцеві сотні Великої Січі. Для заснування такої сотні достатньо трьох учасників, що приєдналися до угоди з Кошовим, тобто прийняли правила Гри. Сотники безпосередньо підпорядковуються Кошовому отаману і взаємодіють з ним. Місцеві сотні об’єднуються в полк, а їхні сотники обирають з-поміж себе полковника.
Після ухвалення нової Конституції полковники обирають з-поміж себе Гетьмана, а також інших виборних осіб.
Зовнішні ознаки – жовто-блакитний прапор і козацька зачіска (виголені скроні). Внутрішня ідентифікація – перебування в темі: знання правил Гри, особисті контакти з іншими учасниками.
Похід відбувається власними ресурсами учасників за принципом «Продай одежу й купи меч!», тобто «позбудься всього зайвого і сконцентруйся на головному». Додатковим джерелом будуть щедрі дари від симпатиків січового походу.
Головним союзником є українська діаспора. В ідеалі діаспора сама має долучитися до походу нарівні з іншими українцями.
Головний засіб зв’язку – комп’ютерні технології. Одне з завдань учасників походу – просування в маси комп’ютерних технологій під гаслом «Продай телевізор – купи комп’ютер!»
В ідеалі київський Майдан повинен стояти до остаточної перемоги – як постійне нагадування про похід, Традицію і зв’язок з предками. Остаточна перемога – це досягнення визначеної вище мети, тобто заснування Української держави нової доби.
Січовий похід можна розглядати як продовження боротьби за національне визволення, започаткованої Богданом Хмельницьким у 1648 році. Тоді українці заснували Перший Гетьманат. Другий Гетьманат українці заснували за Павла Скоропадського у 1918 році. Метою січового походу має бути Третій Гетьманат. Хай Буде!
ВВ і Тарас Компаніченко - Марш січових стрільців. Завантажити (mp3, 8.7 Мб)
Завантажуйте статтю у форматах DOCX і PDF
Продовження: Січовий Майдан: схема перемоги мурашника
Дуже привабливі ідеї, але дещо не ясно. Я б не квапився з вільною економічною зоною, яка за своєю суттю не може охоплювати таку величезну територію, як Україна. Відміна податків зменшить масштаби розкрадання (бо не буде що красти), але іншим (і дуже негативним) наслідком буде викидання на вулицю вчителів і лікарів та приречення до голодної смерті самотніх літніх людей. І найцікавіше запитання: хто і як годуватиме наших героїчних "січовиків", які раніше, у кращі часи, традиційно промишляли морським розбоєм або підряджались у найманці хоч до самого чорта, якщо той платив золотом?
Comments
Особливо сподобалось:"Робити добрі справи – це вроджена риса кожної людини. Обдаровувати ближніх – це божественне задоволення"
Бажано розкрити більш докладно:"Традиційна дворазова відмова кошового від обрання – це ритуал погодження правил гри, налагодження балансу між наданими можливостями і відповідальністю."
А з зачіскою (виголені скроні) - бажаний візуальний зразок
Такий зразок підійде? :)
Можливі варіанти.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Мені Морфеус такий подобається ;)
Будьмо!
"По-іншому, краще бути мертвим левом, ніж живим псом: лев знову народиться левом, а пес все одну умре і народиться псом."
Думаю,що вовк буде краще пасувати,ніж лев.Бо вовки у цирку не виступають,а леви - так.
Гатило
Просто це відоме прислів’я. Іудеї кажуть "Краще бути живим псом, чим мертвим левом". Це у них на основі книги Еклезіаста (9.4).
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Існує також відоме болгарське прислів'я, що лев сильніший за вовка, але вовк не працює у цирку.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Готуємось до походу. Хай буде!
+++
Від початку і до кінця цієї гри необхідно зберегти матричну природовідповідність (відповідность правилам Творця) мети, стимулів, бажань національної спільноти - це вже сонячна революція.
Вкорінення в свідомість суспільства наступної імперативної норми: - домінування (первинності) змісту над формою, - оздоровить національний організм від паразитів.
Все тільки починається!
Дякую! Зразковий зразок.+++
Було б чудово для Ради Майдану цю інформацію якось вагомо довести, бо відчувається сильне розпорошення енергії щирих борців.
Підкуємось браття, знаннями вишніми!
Доставив на Майдан, народ читає. Може в неділю щось буде.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Це приблизно так, як з Живим словом, Живою їжею....
Хай Буде!
Додав статтю у форматах DOCX і PDF.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дуже добре, що стаття потрапила на Майдан. Може зерно дасть добрі плоди. Хай буде!
Радіймо!
Може в неділю 29 грудня 2013 вже обернуть прапор на Майдані! Це ж найпростіше і найважливіше, бо ідентифікація! Хай буде!
У неділю 29-го йдемо на Майдан з сонячно-блакитними прапорами!
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дуже привабливі ідеї, але дещо не ясно. Я б не квапився з вільною економічною зоною, яка за своєю суттю не може охоплювати таку величезну територію, як Україна. Відміна податків зменшить масштаби розкрадання (бо не буде що красти), але іншим (і дуже негативним) наслідком буде викидання на вулицю вчителів і лікарів та приречення до голодної смерті самотніх літніх людей. І найцікавіше запитання: хто і як годуватиме наших героїчних "січовиків", які раніше, у кращі часи, традиційно промишляли морським розбоєм або підряджались у найманці хоч до самого чорта, якщо той платив золотом?
Нас найбільше має хвилювати матеріальне забезпечення січовиків.
Ті, хто називає себе лікарями, це скоріше мучителі в білих халатах. Державна медицина повністю працює на злочинну систему: починаючи з хабарів за вступ до медичного навчального закладу і закінчуючи безнадійним лікуванням виліковнохворих людей.
Запитання до освітян, котрі мають сіяти розумне, вічне, добре: "Чому ви не страйкуєте?" "Чому у ваших кабінетах висять портрети Януческу?" "Вчителі, кого ви виховуєте? Майбутніх Добкіних і Добчинських?"
Стосовно самотніх людей: в Україні завжди знайдуться добрі люди, котрі пригостять голодного яблуком чи чимось іншим. А деякі ще й розкажуть про здорове харчування.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Щоб голодного пригостили яблуком, йому треба вийти на вулицю і простягнути руку. Ви особисто готові до такої перспективи на старості років?
Ну, а ті помиї, якими Ви спробували огульно облити всіх лікарів і вчителів, коментувати нема потреби - тут і так все ясно.
Не гнівайтеся, шановний Докторе, на пана Арія. Він не бажає зла ні лікарям, ні вчителям. Він бажає, щоб вони прокинулися, чи хоча б попробували прокинутися. Проте, як це зробити практично, - достоту ще невідомо. Простягнуті руки можна побачити лише у великих містах. В малих містах попід церквами сидять цигани. Не можеш жити у великому місті? Їдь в село. Бери рискаля в зуби і рий... У Всеволода Нестайка є казка про Жарт-Птицю і братів-чарівників, де говориться: "У невмілого руки не болять. Бери і вчись!" Навчання, Творення, Вдосконалення - просто і доступно.
Si vis pacem, para bellum
?Скажіть, як можна оцінити вчительку історії, яка з обуренням сприймає Майдан і подає учням визначення більшовиків у позитивному світлі, із згадкою великого вождя? Чи може вона чогось навчити доброго? Як з тим боротися?
Творімо разом мову Сенсар!
Пані Оксано, завдання школи і вчителів - допомагати(!) батькам виховувати дітей. Боротися з вчителькою, яку ви навели у прикладі сенсу немає - людина має свою точку зору, і діти мають право чути і це. А хто більший авторитет має - батьки чи вчителька історії - це вже питання відповідальності батьків
Будьмо!
В певному сенсі ви правий. Завдання школи і вчителів має бути: допомагати батькам виховувати дітей. Але треба розуміти, що так не є. Державна система освіти допомагає тим, хто платить гроші. А гроші нині платять злочинці. Система освіти є однією з причин конфлікту поколінь. Бо в школі і в сім'ї різні пріоритети цінностей. Можливо це почалось ще в 11-му столітті за князя Ярослава І.
Також учням треба знати, що вони мають можливість не чути того, що їм нав'язують в школі. І це стосується не тільки історії, але й літератури, виховних годин, навіть фізики...
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Січова мережа повинна створювати своє школи і просувати свої програми в існуючих школах.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Доброго здоров"я і люблячого серця вам, пане Арію!
Розповім про себе. Я лікар-остеопат, дружина - педіатр. Багато змін в нашому житті почалися або відбувалися завдяки нашим дітям. Ми вчимося постійно і діти вчаться разом з нами. З системою освіти ми співпрацюємо як нам зручно - живемо в Київській області, а діти навчаються дистанційно в Симферополі. Чому так далеко? Тому що саме там я почув з вуст директора (!) позицію про допомогу школи батькам у вихованні. Підручники - за звичайною програмою, і інформація в них дуже часто не співпадає з нашим світоглядом. Та, як каже моя дружина, відповіді не дуже, але питання поставлені добре. Як там у Тараса "... і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь..." Має бути повага до іншої точки зору, нехай вона невірна, недосконала, та навіть абсурдна. Батько несе відповідальність за світогляд сім"ї, співвідносно до призначення Роду. Власне, навчитися чужому (змінити своє) не можливо в такій схемі, можна до свого додати. Колись юнаків відсилали на навчання в чужі краї саме з цією метою. Це вже пізніше звичка залишилася, а звичай (свою вертикаль, зв"язок з Родом - совість) забули. І почали в себе налаштовувати чуже як краще. Я це до чого веду. Ми маємо те (освіту, лікарів, державу і т. ін.) які ми. Починати завжди треба з себе. Я несу відповідальність за себе, свою сім"ю, своїх дітей, свій Рід. Чого й бажаю всім.
Будьмо!
Дякую за гарні побажання. Наша дискусія вийшла за рамки даної теми. Тому пропоную продовжити спілкування в рамках цієї статті. Там ще є 9 статей в тему, якщо буде час і натхнення, то прочитайте їх і прокоментуйте ті, що стосуються вашого фаху.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Ну то хай виходять на вулицю і просять. Звідки нам знати, що хтось з українців нині голодує? Частіше бачу, як вони переїдають. Особисто я готую себе до такої перспективи.
Ви, мабуть, доктор наук, можливо, навіть викладач. Тому різкі слова про освітян та медиків вам не до подоби. Треба розуміти, що я висловився не про всіх вчителів та ескулапів, а про рабів (працівників) державної системи освіти і державної медицини в цілому.
Але подумайте самі. Хто з вчителів на практиці впроваджує концепцію Тотальної освіти або пропонує свої авторські методики? А скільки таких, що просто виконують накази Табачника? До Табачника освіта теж була далеко не ідеальною. Знаю це, як колишній учень і колишній вчитель. Система ця - цілком більшовицька, котра зберігає тяглість від рокфеллерівської. А в 1991 році змінились тільки значення змінних в старих формулах. Тобто змінили портрети на стінах і прізвища в підручниках. Суть залишилась та сама. Система освіти виховує майбутніх рабів. Тепер для бандитської держави. Звісно, серед учнів і вчителів є винятки. Але в цілому ви маєте зі мною маєте погодитись.
Стосовно "лікарів", то там стан справ ще гірший. Якщо освіта десь відповідає простору боротьби, то медицина - це простір страждань. Справжніх цілителів можу порахувати на пальцях. Скажіть, скільки грошей отримує Філатович з бюджету?
Чи є залежність між обсягом видатків на медицину і здоров'ям української нації?
А стосовно вакцинації, то взагалі до анекдотичних ситуацій доходить. Одна жидівка в білому халаті мені якось сказала, що невакциновані діти потрапляють у пекло: вірусно-мікробне пекло. Отак, в цьому "пеклі" живе 10% народжених 2012 року, яким не зробили укол від туберкульозу. А це сотні тисяч. А знаєте скільки дітей в 2012 році захворіло в Україні на туберкульоз за цей рік?
Помиї - це те, що продається переважно в аптеках і пропагується в школах під виглядом розумного, доброго, вічного.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Погоджуюсь з Арієм! Саме так воно і є.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ні, я - ніякий не доктор, а нікнейм взяв з одного анекдотичного родинного випадку, з огляду на свою схильність до самоіронії. Просто занадто категоричні висловлювання інших гравців (з різних приводів) іноді викликають у мене аналогічні гумористичні емоції, які буває важко стримати. Приємно було прочитати уточнення про те, що Ваше обурення стосується не всіх вчителів та ескулапів. Це нас трохи споріднює.
Я з великою повагою ставлюсь до згаданого Вами справжнього Доктора - О.В.Філатовича та його лікувальної методики і навіть можу особисто засвідчити, що читання призначених ним індивідуальних форм колись значно покращило моє здоров'я. Водночас, я особисто знайомий з кількома колишніми пацієнтами Олександра Володимировича, на чиї болячки Живе Слово не справило жодного ефекту, попри завзяті і тривалі тренінги. Зрештою, щось не пригадую, щоб сам цілитель колись проголошував свій метод єдиною панацеєю від усіх відомих хвороб. Так само не повірю, якщо хтось скаже, що ця видатна людина принципово ніколи не заходить в аптеку - принаймні, щоб придбати там йод чи вату. Тепер стосовно грошей. Звичайно, який же винахідник відмовиться від бюджетного фінансування, але коли воно відсутнє, то цілителю доводиться брати гроші (і зовсім не символічні) безпосередньо у пацієнтів. На мій погляд, це нормально, але доступно не всім, як і справжнє традиційне лікування, тому незаможні люди схильні ходити в аптеку і купувати собі там якесь плацебо - воно теж дуже часто допомагає. А державну систему охорони здоров'я, безперечно, потрібно реформувати, але так, щоб чоловік мав вибір: читати магічне замовляння над хворим зубом, чи видалити його швидко і безболісно.
Попри фізіологічну огиду до радянської системи освіти з її псевдоідейним лицемірством, неможливо заперечити той факт, що вона давала глибокі фахові знання в дуже широкому діапазоні, за винятком сильно "обрізаних" гуманітарних наук. Якби система штампувала одних тільки рабів, вона б розвалилась набагато раніше. Рабів взагалі до школи не пускають (як і до раю :-)), або вчать тільки читати вказівники і оголошення, а "там" було зовсім не так все примітивно і однозначно.
Наша дискусія вийшла за рамки даної теми. Тому пропоную продовжити спілкування в рамках цієї статті про медицину. Якщо буде натхнення, то згодом ще напишу про освіту.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Мені розповідали, що за Тимощенко зробили розрахунок, чи можна замінити нинішню податкову систему автоматичним податком з обороту. Виявилося, що достатньо було 2 % податку. Якщо врахувати, що в нас половину розкрадають, то насправді достатньо й 1 %.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Цікаво. А в інших країнах хтось раніше пробував застосувати такий механізм?
Може й пробували, але паразити не пропустили.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
А так : Розквітає в Україні і слава, і воля.
Назавжди, браттям-українцям посміхнулась доля.
Щезли наші вороженьки, як роса на сонці,
Тож пануймо вічно, браття, у своїй сторонці!
Честь і душу ми несемо у нашу свободу!
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, ми до танцю, від Сяну до Дону,
У любові, вірі й правді для рідного дому.
Чорне море усміхнеться, дід Дніпро зрадіє
Серце й розум поєднати Україна вміє!
Честь і душу ми несемо у нашу свободу!
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Із завзяттям пісня щира своє показала,
Славна думка в Україні поле засівала.
Від Карпаття дзвін лунає, чується степами,
Схід і Захід у з"єднанні, створеному нами!
Честь і душу ми несемо у нашу свободу!
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Зоріно, тут нема розміру: Назавжди, браттям-українцям посміхнулась доля. Чи не краще так: Вже нам, браття-українці, всміхається доля!
Дякую всім за творчі пропозиції! Ви надихнули мене вдосконалити перший куплет. Залишив "браття молодії" (як у первинному тексті), бо творці нової України мають бути молодими духом.
Також залишив "усміхнулась", бо "усміх" - те, що веде до сміху (у - сміх), а "посміх" - це те, що залишилося після сміху (по - сміх).
Замість абстрактного "і ми браття" ("браття" й так повторюється в кожному приспіві) додав "українці", щоб було зрозуміло, хто панує в Україні.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Продовження теми у статті Січовий Майдан: схема перемоги мурашника
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!