- Visits: 13
- Hits: 16
Яневський: Степан Бандера відіграв деструктивну роль для ОУН
Світ:
Спецтема:
"Не існує документів, які свідчили б бодай про якусь участь Бандери в українському націоналістичному русі після 5 липня 1941 року, тим більше в озброєному підпіллі. Є один документ, написаний Шухевичем (він був перехоплений НКВС), де він пише своїм колегам: "Ви нам свого Славка більше не присилайте. Він є провокатором". Степана Бандеру просто штучно натягнули в український націоналістичний рух. Перший камінь заклав сам Шухевич, до речі, написавши свого часу, що УПА виросла під проводом Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери. Чому він це написав і чи є цей документ оригінальним, чи був потім сфальшований, я не знаю. І це все, що відомо про участь Степана Бандери в націоналістичному русі".
Яневський пояснює виникнення ОУН Бандери роботою спецслужб Третього Райху з метою дестабілізації ситуації на території Польщі (мається на увазі територія Польщі, окупована СРСР. - НО).
"На початку 1940-го територіальне управління СД в Кракові зібрало 14 людей, з яких 9 були члени ОУН, яких німці тільки-но випустили з в'язниці, і 5 громадян Райху і вони проголосили себе ІІ Великим збором ОУН, - розповів історик. - При цьому ІІ Великий збір ОУН був у 1939-му. На той момент ще був живий Андрій Мельник, голова ОУН, до якого прийшов Степан Бандера з клаптиком паперу і сказав: "Від сьогоднішнього дня ви не є головою ОУН". Той запитав чому. Бандера відповів, що має на це постанову. А хто підписав цю постанову? Мельнику пояснили, що це "не його собача справа". Більше того, цей ІІ Великий збір ОУН Степана Бандери — це єдиний за 12 років політичний захід не націонал-соціалістичної партії Райху. Ви вірите в такі збіги? Я не вірю. Кожен з тих 14 людей був в СД, а потім їх випускали. Вони там не чай пили, звісно. Навіщо це було потрібно? Німці окупували Польшу і не знали що робити з поляками. Їм потрібен був подразник, щоб різати їх. Мельник відмовився йти на конфлікт з поляками, тому вони й обрали Бандеру, цих 14 людей і назвали їх ОУН. Ви вірите, що на окупованій німцями території за півроку можна створити розгалужену підпільну партійну мережу? Я не вірю".
Крім того, дослідник підкреслив, що розкол, який стався в ОУН, носив радше персональний чи диверсійний, ніж ідеологічний характер.
"Мельник написав офіційного листа на підставі діючого статуту ОУН і віддав Степана Бандеру і Ярослава Стецька під суд ОУН, а він засудив їх до смертної кари. І це є причина, яка пояснює чому вони різались і ріжуться до сьогоднішнього дня", - додав Яневський.
Наостанок Данило Яневський наголосив на тому міфі про велику роль Бандери, який сьогодні є панівним у суспільстві:
"Ті люди, що воювали, якщо уважно читати документи, не називали себе бандерівцями. Вони казали "повстанці", "наші хлопці" тощо. Зрештою українських повстанських армій було мінімум шість, а не одна. Першою була армія Бульби-Боровця. Друга виникла в Херсоні у лютому 1942 року, командував нею "Конрад". Третя — Перегірняка, четверта - Крячківського, п'ята — Луцького і нарешті шоста — Шухевича. В кожному регіоні діяла своя УПА".
До речі, про колаборантів:
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Цікаво, що чернівецький історик Данило Яневський помітив те, що до нього інші історики (в т.ч., з ворожого табору) вперто не хотіли помічати. Втішає велике емоційне натхнення, з яким він одразу почав "розривати шаблон" - відчувається журналістський досвід і звичка подавати факти не в голому вигляді, а густо политі кривавим кетчупом. Але я, наразі, не маю певності, що "шаблон Бандери" - це найбільша перешкода, яку нам треба подолати, щоб рухатися далі.
Справді, є жорсткі історичні факти, необхідні для серйозного наукового аналізу, які не можна відкидати і замовчувати, бо це загрожує нам хибними прогнозами розвитку. У цьому випадку, на мою думку, емоції тільки заважають історику чи футурологу.
Трохи інша річ - національні міфи (різновидність "шаблонів"), які характеризуються загальним пафосом, героїчними персонажами і дофантазованими (або викинутими) для переконливості драматичними подробицями. Мабуть, було б зайвим пояснювати, наскільки вони важливі для виховання дітей, згуртування нації і т.п. На мій погляд, національна міфологія, частиною якої став Степан Бандера, - не та царина, в якій можна лупити з крупнокаліберних гармат, не прорахувавши наперед всіх наслідків.
Якщо ми всі разом познімаємо з носів рожеві окуляри і приєднаємося до "руйнівника легенд" Данила Яневського, то може так статися, що від наших національних героїв (яких і так не дуже багато) взагалі нічого не залишиться. Наприклад, визволитель українського народу Богдан Хмельницький вигнав з краю поляків, але дозволив татарам-союзникам плюндрувати українські села. Будівничий християнських храмів Іван Мазепа завів любовний роман з власною хрещеницею. Відомий на весь світ митець культури Олександр Довженко зіграв вирішальну роль у прийнятті рішення про знесення Золотоверхого Михайлівського собору. Зрештою, Запорізька Січ - справді, перша в Європі демократична республіка, орден характерників і захисників християнської віри, але, одночасно, це місце збору професійних вояків-найманців з різних країв, спецназовців, не обтяжених зайвими докорами сумління, які прагматично дотримувались тільки елементарних правил виживання, ідентичних піратським: під час акції - кара смерті за вживання алкоголю або зв'язок з жінкою тощо.
Зауважу ще такий момент. Намагаючись зруйнувати національний міф про Бандеру, як символ визвольних змагань нації, Данило Яневський ризикує сам стати деструктивним і розколюючим елементом в сьогоднішньому середовищі українських націоналістів. Між цими двома "елементами" є суттєва різниця: Бандера відразу героїчно запропонував поставити себе замість Мельника. Кого замість Бандери пропонує поставити Яневський? Де, в біса, новий шаблон? :-))
Comments
"На початку 1940-го територіальне управління СД в Кракові зібрало 14 людей..." - це, мабуть, неточність. Нова організація Бандери зацікавила тільки абвер (військову розвідку) для здійснення диверсій на території СРСР.
Натомість СД і Гестапо не подобалась діяльність бандерівців, оскільки ті порушували громадський спокій. На початку вересня 1940 р. зовнішньополітичний відділ НСДАП в одному зі своїх документів наполягав на забороні діяльності на території рейху бандерівської ОУН.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Цікаво, що чернівецький історик Данило Яневський помітив те, що до нього інші історики (в т.ч., з ворожого табору) вперто не хотіли помічати. Втішає велике емоційне натхнення, з яким він одразу почав "розривати шаблон" - відчувається журналістський досвід і звичка подавати факти не в голому вигляді, а густо политі кривавим кетчупом. Але я, наразі, не маю певності, що "шаблон Бандери" - це найбільша перешкода, яку нам треба подолати, щоб рухатися далі.
Справді, є жорсткі історичні факти, необхідні для серйозного наукового аналізу, які не можна відкидати і замовчувати, бо це загрожує нам хибними прогнозами розвитку. У цьому випадку, на мою думку, емоції тільки заважають історику чи футурологу.
Трохи інша річ - національні міфи (різновидність "шаблонів"), які характеризуються загальним пафосом, героїчними персонажами і дофантазованими (або викинутими) для переконливості драматичними подробицями. Мабуть, було б зайвим пояснювати, наскільки вони важливі для виховання дітей, згуртування нації і т.п. На мій погляд, національна міфологія, частиною якої став Степан Бандера, - не та царина, в якій можна лупити з крупнокаліберних гармат, не прорахувавши наперед всіх наслідків.
Якщо ми всі разом познімаємо з носів рожеві окуляри і приєднаємося до "руйнівника легенд" Данила Яневського, то може так статися, що від наших національних героїв (яких і так не дуже багато) взагалі нічого не залишиться. Наприклад, визволитель українського народу Богдан Хмельницький вигнав з краю поляків, але дозволив татарам-союзникам плюндрувати українські села. Будівничий християнських храмів Іван Мазепа завів любовний роман з власною хрещеницею. Відомий на весь світ митець культури Олександр Довженко зіграв вирішальну роль у прийнятті рішення про знесення Золотоверхого Михайлівського собору. Зрештою, Запорізька Січ - справді, перша в Європі демократична республіка, орден характерників і захисників християнської віри, але, одночасно, це місце збору професійних вояків-найманців з різних країв, спецназовців, не обтяжених зайвими докорами сумління, які прагматично дотримувались тільки елементарних правил виживання, ідентичних піратським: під час акції - кара смерті за вживання алкоголю або зв'язок з жінкою тощо.
Зауважу ще такий момент. Намагаючись зруйнувати національний міф про Бандеру, як символ визвольних змагань нації, Данило Яневський ризикує сам стати деструктивним і розколюючим елементом в сьогоднішньому середовищі українських націоналістів. Між цими двома "елементами" є суттєва різниця: Бандера відразу героїчно запропонував поставити себе замість Мельника. Кого замість Бандери пропонує поставити Яневський? Де, в біса, новий шаблон? :-))
Мені особливо сподобались такі твердження: "наразі, не маю певності, що "шаблон Бандери" - це найбільша перешкода, яку нам треба подолати, щоб рухатися далі.
Степан Бандера, - не та царина, в якій можна лупити з крупнокаліберних гармат, не прорахувавши наперед всіх наслідків.
Дякую, Докторе.
Творімо разом мову Сенсар!
Згоден. Публікації Яневського так і треба сприймати - як заклик до пошуку національної альтернативи, що має силу перемогти.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дуже скептично треба відноситись до жидів трактуючих українську історію.
Рабів до раю не пускають.
Панове, чи впевнені Ви в тому, що "справжні націоналісти" (прихильники Бандери) знають цей кусок історії? Мені здається, вони просто сповідують бандерівщину, аби протиставити свою ідеологію комуністичній чи ліберальній. Пересічний середньостатистичний бандерівець навіть не знає, що конкретно робив Бандера. Невже в часи СРСР хтось задумувався проаналізувати постать Леніна з усіма його тараканами? Боже борони! Так само і з Бандерою. Одна ідеологія була замінена іншою. Люди створили собі нового вождя, ідола, навіть не проаналізувавши його діяльність. Порожнина одразу чимось заповнюється. А щодо національних героїв і творення міфів, я згодна з доктором Смальцем. Але! Невже світ клином зійшовся на Бандері? Герої повинні бути сильними і вродливими, чи не так? Моя підсвідомість мене питала: Чому хворобливий, низенький на зріст і негарний на лице чоловік став національним героєм? Його ж навіть в Пласт не хотіли брати. Освіжіть пам'ять. Стаття "Юність вождя" https://www.ar25.org/article/yunist-vozhdya.html написана для прославлення Бандери. Але в мене, насправді, викликала тільки питання до "вождя"...
Слушно. Здебільшого, Бандера сприймається, як символ опору окупантам. Тобто, як закам'яніла антитеза, а не самодостатня ідея, що може розвиватись і змінюватись. Але, все рівно, це дуже потужний символ, особливо зараз, коли ми знову, фактично, перебуваємо під окупацією.
Класно сказано:"Невже світ клином зійшовся на Бандері?"
Творімо разом мову Сенсар!
Світ сходиться клином на тому, що висвітлюють ЗМІ.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Справді, на "головну роль" краще підібрати більш харизматичний образ, наприклад, Святослава Завойовника.
Та й взагалі, з трагічними мучениками у нас вже перебір - пора готувати масовий випуск веселих переможців.
Підтримую ! Саме , героїзація Святослава потрібна нам зараз. З ворогом потрібно воювати на його території , а не на своїй , як у технологічно-силовій так і економічній ,організаційній, інформаційній , хронологічній та духовній царині.
Найвища влада - влада над собою.
Тезою сучасного творчого націоналізму може бути Євген Коновалець. Хоч і допустив кілька великих помилок, але хто їх не робить. Третій Гетьманат, до якого йшов Коновалець, був спробою виправлення його ж власної помилки з руйнування Другого Гетьманату Скоропадського.
До речі, Коновалець може бути об’єднуючою фігурою - його навіть регіонали вшанували вставанням у Верховній Раді: http://www.youtube.com/watch?v=hy1wQxZO2hg
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Бандера був антитезою щодо тези Коновальця. Якщо це виразно показати, тоді бандерівська антитеза працюватиме на розгортання тези творчого націоналізму.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!