Батальйон "Азов". Бій за Маріуполь. Фото. Відео

Найперше, що маю сказати. Командири "Азову" - лідери організації "Патріот України" Андрій Білецький і Володимир Шпара - ті самі націоналісти, які за Януковича відсиділи по кілька років за сфабрикованими звинуваченнями ("справа васильківських терористів" і "справа оборонців Римарської"). І вони там у батальйоні такі не єдині.

Зараз "Азов" - один з небагатьох підрозділів, який реально воює, причому результативно. Так ось, хлопці, які беруть участь у ідеологічно вмотивованих мордобоях, хлопці, на яких можна повісити спроби підпалів і підривів (на обивателів таке не вішають) - от саме вони, коли приходить час, воюють за Україну. А решта, в кращому разі, посилають гроші на армію, які розкрадають щурі в погонах і без.

До речі, за імперську Росію з того боку, крім проплачених покидьків, воюють точнісінько такі самі, ідейно вмотивовані. І рахунок досі не на нашу користь, зокрема, тому, що патріотам Російської імперії їхні можновладці допомагають завойовувати Україну, а українським патріотам боронити Україну наші можновладці перешкоджають - не озброюють і не дають озброюватися самостійно.

"Патріот України" і СНА складають кістяк "Азову", але далеко не всі бійці батальйону - націоналісти. Людей з більш поміркованими поглядами не бентежить сусідство хлопців з витатуйованими рунами і написами типу "100% racist". А якщо, може, когось і бентежить, він у цьому не зізнається, бо в "Азові" не останньою мірою завдяки допомозі Олега Ляшка, є можливість воювати. Далеко не всім підрозділам так пощастило.

Перш, ніж розповідати власне про боєзіткнення, доречно буде сказати кілька слів про ситуацію в Маріуполі.

Кожне місто на сході України нині починається з блокпостів. Фото блокпостів зі зрозумілих причин викладаю мало і обережно, але зазначу, що чим ближче до сусідньої країни, тим серйозніше враження вони справляють.

Один мій багаторічний знайомий сказав про Маріуполь: "Нормальне місто, яке тероризують кілька десятків ушльопків". Трохи поїздивши містом за день до спецоперації, 12 червня, я подумала, що він, мабуть, мав рацію або, принаймні, не дуже сильно помилився. Спокійне місто, спокійні люди, всі займаються щоденними справами. Символіки ДНР і проросійських гасел - мінімум. Ось усе, що я побачила, трохи поїздивши центром міста:

Знаменита барикада "сепаратистів" у центрі міста (вулиці Георгіївська і Грецька). Зараз це фото вже історія. 

На одному з блокпостів упіймали ДНРівця. У нього знайшли травку, перепустку "служби безпеки ДНР" і ось цю символіку:

Дорогою з Маріуполя ми зустріли колону "Азова". Бійці вже висувалися у бік Маріуполя:

Хлопці, які виїхали вдень на Маріуполь, сплять на проміжному пункті:

Їх будять, шикують, роздають гранати:

Отже, бійці штурмували барикаду на вул.Георгіївській - з обох боків, будівлю банку і будівлю якогось навчального закладу, де засів противник. Противників було кілька десятків, вони були озброєні стрілецькою зброєю, а також замінували все, що можна було замінувати.

Я бачила і знімала штурм лише з однієї сторони - поки все не скінчилося, поміняти дислокацію було неможливо. 

Отже, бійці вибігли з автобусів і зайняли позиції, а далі пролунав сильний вибух, який всі спочатку прийняли за міномет, але це була граната. Цим вибухом був важко поранений боєць Л., найтяжче поранення було у руку, лікарям дивом вдалося уникнути ампутації. 

Маленька партія снайперів. Найнеймовірніші речі стають реальністю:

А наступного дня "Азову" зробили підлянку. Злили інформацію, що за такою-то адресою у Маріуполі ховаються озброєні бандити. Хлопці виїхали - а там весілля, ще й дитячий день народження. Що тут почалося! Наречена плакала, якісь тітки кричали, що уроди зіпсували їм весілля, а стара бабця намагалася бити хлопців костуром. Дивні люди - як на мене, це, навпаки, пригода, яка зробить весілля неповторним і незабутнім :) Тим більше, що бійці нікого не затримали, нічого не забрали, нікому не нахамили, лише поклали на підлогу озброєного охоронця ресторану. Перевірили територію та й пішли. Я б на місці нареченої ще б пофоткалася з тими бійцями у масках :)

На дитячому майданчику жінки почали кричати (заводила всіх одна грубіянка), що бійці перелякали дітей. Боєць Байда одразу ж зорієнтувався, зняв маску і почав гратися з дітьми. Дитина засміялася і пішла до нього на руки. Я сфотографувала її разом з "дядьком з автоматом". "Не бойтесь, дети, это защитники", - сказала одна жінка. "Предательница!" - зашипіла на неї інша. - "Теперь будут публиковать эти фото под заголовками "Радостное население приветствует освободителей".

Не виключаю, що "наводка" на дві адреси, де, схоже, ніяких бандитів не було, - не чиясь помилка, а свідома спроба розсварити бійців "Азову" з місцевими.

Ввечері наступного дня частина хлопців, що брали участь у бої за Маріуполь, автобусами поїхали додому на ротацію - відпочити трохи. Їхали двома автобусами, у цивільному, зброю перед виїздом, як належить, здали у зброярку. Оскільки ж "сепаратисти" полюють на хлопців і навіть призначили нагороди за їхні голови, автобуси супроводжувало кілька бійців зі зброєю. 

Щойно вони доїхали до Борисполя, як їх зупинили міліціонери і спробували роззброїти. Ні б їхати на схід роззброювати "колорадів". Взагалі, батальйон "Азов" належить до структури МВС. За деякий час хлопцям повинні видати посвідчення міліціонерів і почати платити міліцейську зарплату. Розумію, чому деякі з них відмовляються від міліцейських посвідчень...