4 причини, щоб залишити Паризьку угоду з клімату: Трамп знову правий

Паризька хартія, за умовами якої США повинні були різко скоротити викиди парникових газів в атмосферу, була воістину поганою угодою - поганою для американських платників податків, для американських енергетичних компаній і для кожного американця, якому потрібна дешева і надійна енергія.

Це також погана угода для країн, які продовжують виконувати Паризьку хартію. Трамп був правий, вийшовши з угоди, і на те є чотири причини.

Паризька хартія виявилася дуже витратною, і вона практично ніяк не допомагає вирішити проблему кліматичних змін.

У разі її реалізації, узгоджені в Парижі адміністрацією Обами енергетичні норми і правила приведуть до ліквідації сотень робочих місць, завдадуть шкоди американській промисловості, а до 2035 року позбавлять Америку 2,5 трильйона доларів ВВП.

Вийшовши з Паризького угоди, Трамп усунув величезний бар'єр на шляху досягнення тривідсоткового економічного зростання, до якого звикла Америка.

Але просто відмовитися від виконання паризьких норм і правил недостатньо. Термін дії Паризької угоди істотно перевищує період правління адміністрації Трампа, і залишаючись в сфері його дії, США були б змушені дотримуватися її умов.

А ця угода вимагає, щоб країни раз у п'ять років, починаючи з 2020 року, оновлювали свої зобов'язання, роблячи їх більш амбітними. Через це США не змогли б відмовитися і навіть зберегти початкове зобов'язання адміністрації Обами скоротити викиди парникових газів на 26-28%.

Беручи на себе ці зобов'язання, адміністрація Обами ясно дала зрозуміти, що скорочення будуть тільки збільшуватися, дійшовши в майбутньому до 80%.

А якщо говорити про вигоди від Паризької угоди з клімату, то їх практично нема.

Навіть якщо всі країни будуть виконувати свої зобов'язання (а це дуже велике «якщо» з урахуванням того, що Китай вже занижує дані про свої викиди вуглекислого газу, і що ніяких наслідків за невиконання зобов'язань не передбачено), зміни температури на нашій планеті буде дуже важко виявити.

2. Паризька хартія - це марна трата грошей платників податків

Під час кліматичних переговорів напередодні Паризької конференції їх учасники закликали створити «Зелений кліматичний фонд», який до 2020 року буде збирати щорічно 100 мільярдів доларів.

Мета фонду полягає в тому, щоб субсидувати екологічно чисту енергетику та програми кліматичної адаптації і ослаблення наслідків в бідних країнах, а також домагатися від цих бідних країн згоди на укладення остаточної Паризької угоди (практично за рахунок їх підкупу).

В результаті адміністрація Обами без дозволу конгресу передала в цей фонд один мільярд доларів американських платників податків.

Деякі з основних учасників таких кліматичних програм в минулому відрізнялися особливою корумпованістю. Це означає, що гроші з фонду будуть забирати корумповані режими, а не ті, кому вони реально потрібні.

Вільне підприємництво, влада закону, приватна власність - все це ключові складові процвітання.

Ці принципи по-справжньому допомагають людям в країнах, що розвиваються, готуватися і справлятися з кліматичними змінами і стихійними лихами. І при цьому не важливо, чи є їх причиною викиди парникових газів, що утворюються в результаті діяльності людини, чи ні.

3. Вихід з угоди - це демонстрація лідерства

Засоби масової інформації підняли величезний галас через те, що єдині країни, які не беруть участі в Паризькому угоді, це Сирія і Нікарагуа.

Але це нічого не змінює, і Паризька угода - все одно погана. Північна Корея і Іран підписали Паризьку угоду, але не стали від цього кращими.

Хтось стверджує, що США соромно поступатися лідерством в питаннях глобального потепління таким країнам як Китай. Але ставити знак моральної рівності між США і Китаєм у цьому питанні безглуздо.

У Китаю серйозні проблеми з якістю повітря (не через вуглекислий газ), а Пекін постійно фальсифікує дані зі споживання вугілля і якості повітря, хоча і є учасником Паризької угоди. Ніяких порівнянь між США і Китаєм у сфері екології бути не може.

Звичайно, світові лідери з подивом зустрінуть рішення США вийти з Паризької угоди. Те ж саме відбулося і тоді, коли Сполучені Штати вийшли з Кіотського протоколу.

Але якщо інші країни будуть знати, що США готові і здатні протистояти дипломатичному тиску, захищаючи американські інтереси, це піде на користь майбутнім переговорам.

4. Вихід з Паризької угоди корисний для конкурентоспроможності американських енергетичних компаній

Деякі прихильники Паризької угоди говорять, що вихід з неї стане втраченою можливістю для енергетичних компаній. Інші ж заявляють, що дії Трампа не мають ніякого значення, так як темпи наступу зеленої енергетики дуже високі.

Але ні той, ні інший аргумент не мають достатньої ваги, щоб залишитися в рамках Паризького угоди.

Ведемо ми мову про компанії, що використовують традиційне паливо, чи про паливо з поновлюваних джерел, оптимальний спосіб забезпечення конкурентоспроможності американських енергетичних компаній полягає в тому, що вони повинні діяти на ринку по-новаторськи і змагально, а не вибудовувати свої моделі бізнесу на базі міжнародних угод.

Вихід з Паризької угоди не завадить американцям і далі вкладати кошти в нові енергетичні технології.

Ринок енергоресурсів оцінюється в 6 трильйонів доларів, а до 2040 року він збільшиться на третину. Приблизно 1,3 мільярди людей досі живуть без електрики, не кажучи вже про надійну і недорогу енергію.

Це створює для приватного сектора серйозні ринкові стимули розробляти нові технології в енергетиці, не користуючись грошима платників податків.

Американський федеральний уряд і світова спільнота повинні припинити використовувати чужі гроші на субсидування енергетичних технологій, байдуже спостерігаючи за тим, як через  заходи їх регулювання витісняються доступні і надійні джерела енергії.

Паризька хартія відкривала майбутнім американським адміністраціям двері для розподілу і витрачання сотень мільйонів доларів на міжнародні кліматичні програми, що адміністрація Обами робила без узгодження з конгресом.

Тепер, слава Богу, ці двері зачинилися.

Фільм про аферу глобального потепління (рос. мовою).