Фундація «Рух»: Стівен Беннон задумав праву революцію в Європі

Його мета - дати бій глобалізму, партії «Давосу», як його називає Беннон.

«Забудьте про свою Меркель, тепер тільки Сорос і Беннон визначають політику в Європі», - кажуть його прихильники.

«Рух» починається

Про рішення Стівена Беннон повторити в Європі феномен Трампа стало відомо днями. Відразу кілька європейських та американських ЗМІ повідомили про ініціативу колишнього Головного стратега Білого Дому, який пішов у відставку в серпні 2017 року.

За цей час той неабияк поїздив по світу, був помічений в Гонконзі, але особливо часто навідувався до Європи. Підсумком діяльності Беннона за цей період можна було назвати зміцнення існуючих раніше зв'язків і встановлення нових з рядом європейських правих сил - від «Ліги» в Італії до «Національного фронту» у Франції, UKIPв Великобританії, «Фідес» Віктора Орбана в Угорщині і т. п. Створення коаліційного уряду «Ліги» і «П'яти зірок» в Італії також не обійшлося без його вкладу. Беннон з самого початку виступав за такий варіант.

Однак зараз пропонується щось нове. Як стверджує колишній радник Трампа в інтерв'ю The Daily Beast, новий рух, одним з центрів якого стане Брюссель, займеться політтехнологічним забезпеченням як прийдешніх виборів до Європарламенту в травні 2019 року, так і національних виборчих кампаній.

До завдань входитиме також таргетування аудиторій, допомога в розробці програм та в донесенні меседжу правих до максимально великого числа виборців. Передбачається, що будуть використані в тому числі методи, що застосовувалися в ході передвиборної кампанії Трампа. Беннон керував нею з 17 серпня 2016 року.

Ще один важливий аспект діяльності Руху ("Movement"), який також можна назвати експертно-аналітичним центром, - залучення додаткового фінансування на виборчі кампанії європейців.

За словами Беннона, він був здивований мізерними коштами, які раніше доводилося використовувати правим Старого світу, але він має намір це виправити. Звідки підуть гроші - не розголошується.

В Америці Беннон працював з фондами, зібраними на виборчу кампанію Трампа (там особливу роль зіграв мультимільярдер Роберт Мерсер і його Renaissance Technologies), а до цього Сари Пейлін, де використовувалися вливання від спонсорів консервативних сил в США - мільярдерів братів Кохів.

 Можливо, будуть притягнуті інші приватні кошти. Використання державних коштів США на таку неоднозначну авантюру в умовах контролю над Конгресом з боку противників президента Трампа і міцних позицій Deep State представляється малоймовірним.

Фортеця Європа

Беннон має намір проводити більше часу в Європі, ніж в США по завершенню проміжних виборів до Конгресу в листопаді 2018 року.

Головне завдання - отримати на виборах в Європарламент не менше третини голосів і сформувати об'єднану фракцію євроскептиків.

Зараз в ЄП вони представлені двома групами: фракцією «Європа націй і свобод», куди входять французький «Національний фронт», нідерландська «Партія свободи», італійська «Ліга»,«Австрійська партія свободи», бельгійський «Фламандський інтерес», польський «Конгрес нових правих» і  фракція «Європа за свободу і демократію» , де представлені британська UKIP, італійський «Рух п'яти зірок», литовська партія «Порядок і справедливість», чеська «Партія вільних громадян» і «Шведські демократи».

Європа потрібна Беннону і тим угрупованням в американській еліті, що стоять за ним з наступних причин.

По-перше, для завершення правої революції в самих США. Прихід до влади Трампа виявився лише виграним боєм у ще не закінченій війні. При цьому Європа в особі французького і німецького лідерів - Еммануеля Макрона і Ангели Меркель - демонструє вірність ліберальним цінностям.

Фортецю лібералізму - Європу - потрібно взяти, щоб остаточно поховати надії цієї людиноненависницької ідеології на глобальне домінування.

Старий континент має всі шанси перетворитися на бастіон консерватизму, звідки Беннон може почати нову атаку в США.

Беннон, який і раніше не приховував глобальних амбіцій, мислить в логіці, яка нагадує про «перманентну революцію» Троцького і одночасно про критичну теорію в науці про міжнародні відносини.

Підірвати гегемонію лібералів і глобалістів можна також лише на глобальному рівні, звертаючись до інформаційної сфери та боротьби за свідомість людей.

В окремо взятій державі, навіть такій потужній як США, подібна спроба приречена на провал.

Синергія ж популістських рухів як мінімум в межах Євроатлантики здатна дати кумулятивний ефект. Успіх кожного буде підживлювати успіх інших.

Для того, щоб Трамп залишався більш «трампістским», тобто вірним початковому посилу, з яким він і виграв вибори, йому потрібна опора не тільки в США, а й за кордоном.

Друга мета, - це звичайно створити новим США нову опору в Європі.

Обмовимося, що європейські праві партії можуть бути союзниками не всяким Сполученим Штатам, а Штатам у версії Трампа. Ліберали і ліві в стилі Джорджа Сороса дискредитували себе політикою мультикультуралізму, залучення мігрантів, деіндустріалізацією тощо.

Якщо США прагнуть зберегти глобальний вплив, вони повинні думати про те, як застосувати цю європейську силу.

Джерело