На фоні організованих помпезних вшанувань 60-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників окремі представники влади в українських регіонах ігнорують пропозиції про необхідність увічнення пам’яті про героїв ОУН та УПА. На Півдні та Сході України дотепер не вшановано героїв національно-визвольних змагань.
У жовтні 1941 року, в місті Миргороді Полтавської області, гестапівцями був страчений львів’янин Микола Лемик, який належав до Організації Українських Націоналістів. Ім’я Миколи Лемика стало відомим широкій громадськості вже у 1933 році, коли тодішній студент Львівського університету стратив радянського консула у Львові. З місця події він не втік. Дав себе заарештувати польській поліції і трибуну суду використав для розголошення правди про ініційований Москвою голодомор 1932-33 років. Після гучного процесу Польський Надзвичайний Трибунал засудив Миколу Лемика до смертної кари, яку, через його неповноліття, змінили на довічне ув’язнення.
Незабаром Микола Лемик опинився на свободі і присвятив життя боротьбі за відновлення незалежності України.
Лідер Організації українських патріотів Ганна Семенюк наголосила, що людей, які були в обороні жертв голодомору 1932-33 років, було не так багато.
“Це був Микола Скрипник, який вважав, що Сталін не знав усієї правди про цю трагедію, а після співбесіди зі Сталіним і повернення з Москви, застрелив себе у своєму кабінеті у Харкові. Це був наш митрополит Андрей Шептицький. І Микола Лемик.
Про роботу, яку проводив Микола Лемик у Миргороді у часи окупації, можна говорити дуже багато. Українськими істориками навіть ще не досліджено це у повній мірі, бо він очолював Центральну похідну групу ОУН, яка мала за завдання працювати з населенням і навчати його, як слід поводити себе під час окупації нацистів. Саме завдяки їхній праці були врятовані чимало дітей і молоді від заслання на важкі роботи до Німеччини”.
Нинішня влада містечка Миргород, що на Полтавщині, не бажає вшановувати пам’ять героя України, страченого гестапівцями.
Ганна Семенюк: “Ми написали кілька звернень до міської влади Миргорода. Зверталася до них і Львівська міськрада з пропозицією подарувати пам’ятник на честь Миколи Лемика, який виготовлений вже два роки тому.
Голова оргкомітету зі спорудження пам’ятника – Кирило Калашник доклав величезних зусиль. Пам’ятник вийшов чудовий. Матеріал – бронза. Його висота – 115 сантиметрів. Автором пам’ятника, який надав свій проект безкоштовно, є скульптор, професор, заслужений діяч мистецтв України Іван Самотоз.
Постає питання, чому людину, яка дійcно була героєм України і захищала свій народ, не бажають вшановувати вже у вільній Україні? Микола Лемик загинув від рук ворога!”
Голова Організації українських патріотів Ганна Семенюк заявила, що влада полтавського міста Миргорода тепер навіть не відповідає на листи - звернення, які надходять не лише зі Львова. Громадськість Миргорода свого часу так само подавала відповідні клопотання до нинішнього мера.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Технологія здійснення палінгенезії зводиться до того, щоб максимально глибоко засвоїти сенс євангельського послання і зробити його ядром своєї свідомості. Для цього треба сформувати словник Сенсара,...
Окупаційна республіка проти українців
Світ:
04102903a.gif
У жовтні 1941 року, в місті Миргороді Полтавської області, гестапівцями був страчений львів’янин Микола Лемик, який належав до Організації Українських Націоналістів. Ім’я Миколи Лемика стало відомим широкій громадськості вже у 1933 році, коли тодішній студент Львівського університету стратив радянського консула у Львові. З місця події він не втік. Дав себе заарештувати польській поліції і трибуну суду використав для розголошення правди про ініційований Москвою голодомор 1932-33 років. Після гучного процесу Польський Надзвичайний Трибунал засудив Миколу Лемика до смертної кари, яку, через його неповноліття, змінили на довічне ув’язнення.
Незабаром Микола Лемик опинився на свободі і присвятив життя боротьбі за відновлення незалежності України.
Лідер Організації українських патріотів Ганна Семенюк наголосила, що людей, які були в обороні жертв голодомору 1932-33 років, було не так багато.
“Це був Микола Скрипник, який вважав, що Сталін не знав усієї правди про цю трагедію, а після співбесіди зі Сталіним і повернення з Москви, застрелив себе у своєму кабінеті у Харкові. Це був наш митрополит Андрей Шептицький. І Микола Лемик.
Про роботу, яку проводив Микола Лемик у Миргороді у часи окупації, можна говорити дуже багато. Українськими істориками навіть ще не досліджено це у повній мірі, бо він очолював Центральну похідну групу ОУН, яка мала за завдання працювати з населенням і навчати його, як слід поводити себе під час окупації нацистів. Саме завдяки їхній праці були врятовані чимало дітей і молоді від заслання на важкі роботи до Німеччини”.
Нинішня влада містечка Миргород, що на Полтавщині, не бажає вшановувати пам’ять героя України, страченого гестапівцями.
Ганна Семенюк: “Ми написали кілька звернень до міської влади Миргорода. Зверталася до них і Львівська міськрада з пропозицією подарувати пам’ятник на честь Миколи Лемика, який виготовлений вже два роки тому.
Голова оргкомітету зі спорудження пам’ятника – Кирило Калашник доклав величезних зусиль. Пам’ятник вийшов чудовий. Матеріал – бронза. Його висота – 115 сантиметрів. Автором пам’ятника, який надав свій проект безкоштовно, є скульптор, професор, заслужений діяч мистецтв України Іван Самотоз.
Постає питання, чому людину, яка дійcно була героєм України і захищала свій народ, не бажають вшановувати вже у вільній Україні? Микола Лемик загинув від рук ворога!”
Голова Організації українських патріотів Ганна Семенюк заявила, що влада полтавського міста Миргорода тепер навіть не відповідає на листи - звернення, які надходять не лише зі Львова. Громадськість Миргорода свого часу так само подавала відповідні клопотання до нинішнього мера.
Зверніть увагу
Апгрейд свідомості: Читайте про ельфів, оновлюйтесь і вірте в Добре Знання, що приносить щастя!