Протягом вечора відбулась виставка фотокопій робіт майстра наданих Волинським краєзнавчим музеєм, показ фільму про життя Н.Хасевича „Здобути або не бути”(режисер М.Ткачук) та молебень. Вечір був організований Конгресом українських націоналістів, за участі Волинського братство вояків ОУН-УПА та Київської міської організації Молодіжного Націоналістичного Конгресу.
Зі словом до учасників (яких зібралось кількасот) звернулися Євген Сверстюк, Микола Жулинський та представник Волинського краєзнавчого музею. Як зазначив Євген Сверсюк „людина – є те, що вона пам’ятає, шанує”.
Ніл Хасевич у тринадцять років потрапив разом з мамою під поїзд і внаслідок цього втратив ногу, але незламна сила духу допомогли перебороти хворобу й стати на боротьбу за волю України. Видатний підпільник, який керував технічною ланкою центрального та крайового проводів ОУН, був членом референтури пропаганди, працював у редакції журналу „До зброї”, ілюстрував журнал УПА „Український перець” та „Хрін”, випускав бофони, робив ескізи усіх нагород УПА та УГВР.
„Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба триває, що українці б’ються. Я не можу битися з ними зброєю, але я б’юся різцем та долотом” – таке було кредо життя Ніла Хасевича, так він жив.”
Технологія здійснення палінгенезії зводиться до того, щоб максимально глибоко засвоїти сенс євангельського послання і зробити його ядром своєї свідомості. Для цього треба сформувати словник Сенсара,...
Ніл Хасевич – приклад героїзму духу та чину
Світ:
05112504s.jpg
Зі словом до учасників (яких зібралось кількасот) звернулися Євген Сверстюк, Микола Жулинський та представник Волинського краєзнавчого музею. Як зазначив Євген Сверсюк „людина – є те, що вона пам’ятає, шанує”.
Ніл Хасевич у тринадцять років потрапив разом з мамою під поїзд і внаслідок цього втратив ногу, але незламна сила духу допомогли перебороти хворобу й стати на боротьбу за волю України. Видатний підпільник, який керував технічною ланкою центрального та крайового проводів ОУН, був членом референтури пропаганди, працював у редакції журналу „До зброї”, ілюстрував журнал УПА „Український перець” та „Хрін”, випускав бофони, робив ескізи усіх нагород УПА та УГВР.
„Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба триває, що українці б’ються. Я не можу битися з ними зброєю, але я б’юся різцем та долотом” – таке було кредо життя Ніла Хасевича, так він жив.”
Пам’яті Ніла Хосевича
Зверніть увагу
Апгрейд свідомості: Читайте про ельфів, оновлюйтесь і вірте в Добре Знання, що приносить щастя!