Чи можемо ми перезавантажити екологічний рух, щоб він також захищав свободу?

Опитування постійно показують, що американський народ, як і люди в усьому світі, глибоко розділені щодо найважливіших питань сьогодення: COVID-19, зміни клімату тощо, пише Арон Вендівер (W. Aaron Vandiver) на The Defender.

Серед громадськості, яка поступово прокидається від безпрецедентного захоплення влади та перерозподілу багатства, що відбулося під прикриттям пандемії, наростає негативна реакція на фіаско COVID-19 останніх трьох років.

Екологічні ліваки глибоко стурбовані зміною клімату, але неадекватна реакція на кліматичну політику також зростає. Люди усього політичного спектра стурбовані авторитарною відповіддю на зміну клімату. Але також відчутне прагнення до більш здорового та сталого способу життя.

Ці розбіжності та взаємні звинувачення відбуваються на тлі погіршення показників здоров'я та добробуту людей: інфляції, рецесії, скорочення тривалості життя та поширених хронічних захворювань серед дорослих і дітей, оскільки токсичні хімічні речовини накопичуються в повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування та промислових товарах, з якими люди стикаються щодня.

У всьому світі найвідоміший показник загального добробуту населення – Індекс людського розвитку – знижується з 2019 року. А нові дослідження показують, що якість життя в США та більшості інших країн досягла піку за кілька років до цього і відтоді неухильно знижується.

Велике політичне питання полягає в наступному: чи можна побудувати коаліцію серед розділеного й страждаючого населення для боротьби з політичним і економічним тягарем –  корумпованим злиттям державної та корпоративної влади, що руйнує здоров'я людей і планети, а також топче наші права і свободи в цьому процесі?

Насправді є підстави сподіватися, що широке невдоволення, яке зростає серед розрізнених груп лівих і правих, які можуть навіть вважати один одного заклятими ворогами, може перетворитися на ефективний рух.

Заклик екологічних лівих повернутися до ідеалу свободи

Серед екологічних лівих у США та в усьому світі лунають голоси невдоволення кліматичним рухом, в якому домінують корпорації. Нова політична коаліція, можливо, зможе апелювати до цих незадоволених екологів.

Екологічні організації США вітали підписаний президентом Байденом закон про зміну клімату, Закон про зниження інфляції. Але багато екологів тепер усвідомлюють, що закон містить корпоративні подачки на сотні мільярдів доларів, які не приводять до реальних вигод для планети.

Також очевидно, що корпоративні еліти, такі як Білл Гейтс, використовують кліматичні проблеми на свою користь. Гейтс просуває кліматичні стратегії та сумнівні технології, в які він інвестував значні кошти – захоплення вуглецю (carbon capture), геоінженерію та "кліматично-розумне" сільське господарство – які або не доведені, або потенційно шкідливі для довкілля та здоров'я людей.

Гірше того, COVID-19 виявив гнилість кліматичного руху, який мовчав, поки великі корпорації наживалися, а уряди розробляли безпрецедентне згортання громадянських свобод. Деякі представники кліматичного руху навіть схвалили локдауни та драконівські обмеження особистої поведінки як політику для наслідування в майбутньому, вбачаючи в "надзвичайній ситуації з ковідом" потенційну модель для "надзвичайної ситуації з кліматом".

Нова книга "Зламати разом: Волелюбна відповідь на колапс" Джема Бенделла (Jem Bendell), доктора філософії, професора сталого розвитку Камбрійського університету у Великобританії, висвітлює багато невдач і помилок сучасного екологічного руху.

Автор є помітною фігурою в екологічному русі Великої Британії, який допоміг надихнути зростання Extinction Rebellion, лівої кліматичної групи, яку зазвичай вважають радикальною. У своїй книзі Бенделл доводить, що рух повинен відірватися від великих корпорацій та глобальних еліт і переорієнтуватися на ідеал свободи.

У минулому Бенделл працював з елітними інституціями, відвідував зустрічі в таких організаціях як Всесвітній економічний форум (ВЕФ) у Давосі. Кілька років тому він навіть був названий цим форумом "Молодим глобальним лідером".

Але у книзі "Зламати разом" Бенделл відкидає подібні елітні інституції та їхній підхід до зміни клімату "згори донизу". Він пише, що "кліматична проблематика захоплена сумішшю корпоративних спекулянтів і авторитаристів, що призводить до впровадження неефективних і контрпродуктивних політик і, таким чином, породжує зворотну реакцію проти будь-яких узгоджених дій".

"Як людина, яка покинула Давос, – пише Бенделл, – я знаю, як їхня віра в міф про те, що їхня влада і багатство є запрошенням формувати світ, робить їх схильними нехтувати основними правами звичайних людей, таких як ми".

Бенделл був одним з небагатьох екологів, які протягом останніх кількох років рішуче критикували авторитарну політику щодо COVID-19, зазнаючи знущання з боку своїх колег-"зелених", які повністю повірили в офіційні наративи про пандемію.

Бенделл бачить, що кліматична політика йде схожим шляхом:

"Ідеї та політика, що з'являються в Давосі, в першу чергу зосереджені на доступі до більшої кількості державних грошей для приватних підприємств із сумнівною екологічною репутацією та створенні цифрових інфраструктур для контролю простих людей".

На думку Бенделла, це не є причиною для відмови від захисту довкілля чи ставлення до кліматичних проблем як до афери, як це прагнуть зробити багато тих, хто виступає проти глобалістських планів щодо зміни клімату.

"Тепер, коли я покинув Давос, – пише він, – мене турбує відсутність глобальної організованої екологічної альтернативи їхньому корпоративному порядку денному".

Він пропонує перезавантажити екологізм в "еко-ліберальний" рух, який прагне захистити наші свободи та навколишнє середовище від великих корпорацій, корумпованих урядів і давоських еліт.

За його словами, без "волелюбного екологічного руху" екологи й надалі залишатимуться лише "стурбованими ідіотами авторитарної влади", в той час, як інтереси великих корпорацій продовжуватимуть знищувати планету, а якість нашого життя ставатиме "все гіршою і гіршою з усіх боків".

Бенделл та його команда зібрали вичерпні економічні та соціологічні дослідження у книзі "Breaking Together", які показують, що якість життя у більшості країн світу досягла піку приблизно у 2016 році.

Відтоді якість життя у світі неухильно знижується через руйнування систем економічної та соціальної підтримки й погіршення стану довкілля – довготривалий процес, який він називає своєрідним повільним системним "колапсом".

Він вважає, що тільки народний рух, який зосереджується на звільненні від недієздатних інститутів, політики та ідеологій глобальних корпоративних еліт, а також намагається вилікувати шкоду, яку вони завдали планеті, може дати якусь відповідь на це питання.

Книга Бенделл вказує на те, що існує ще багато незадоволених лівих екологів, які чекають, коли їх покличуть назад до "волелюбного екологізму": версії екологізму, яка не перебуває під гнітом корпоративних інтересів і визнає політичну свободу як універсальний ідеал.

Правий рух проти глобалізму/локдауну/за свободу і новий позитивний підхід щодо довкілля

Якщо частину екологічних лівих можна закликати повернутися до справи свободи, то як щодо іншої сторони рівняння? Чи можуть антиглобалістські, антилокдаунські та промедичні рухи за свободу, які значною мірою спираються на політичних правих, усвідомити важливість нового позитивного екологічного порядку денного?

У цих колах існує глибокий скептицизм щодо зміни клімату. Але також зростає усвідомлення того, що ті ж самі великі харчові, фармацевтичні та хімічні корпорації, які виливають на нас свою погано протестовану промислову продукцію, також отруюють наше повітря і воду, а також нашу їжу.

Широко визнано, що великі продовольчі корпорації та корпоративні еліти, такі як Гейтс, використовують проблему зміни клімату для просування низки високотехнологічних промислових "рішень", таких як фальшиве м'ясо, комашиний білок, ультраперероблені фабричні продукти харчування та генна інженерія, які лише роблять харчову систему більш нездоровою та екологічно шкідливою.

Прихильники сталого фермерства, такі як Джоел Салатін (Joel Salatin), які дохідливо пояснюють нездорові та антиекологічні практики промислової харчової системи, сприймаються всерйоз людьми, які до COVID-19 могли б відкинути такі екологічні аргументи як повну нісенітницю.

Перед смертю Ронні Каммінс з Асоціації споживачів органічних продуктів писав про "новий політичний альянс лівих і правих патріотів" і потенціал для обох сторін об'єднатися після COVID-19, щоб виступити проти нездорових і нестійких промислових систем харчування і підтримати місцеве, агроекологічне, регенеративне виробництво продуктів харчування.

Такий альянс, за словами Каммінса, "створює основу для нової низової патріотичної більшості, яка виходить за межі старих кордонів між лівими, правими та зеленими, ліберальними та консервативними, сільськими та міськими".

Після локдаунів 2020 року багато представників цих рухів усвідомили небезпеку корпоративного "регуляторного захоплення" державних установ: "цензурно-промисловий комплекс" між великими технологічними компаніями та державними службами безпеки, а також поглинання великими фармацевтичними компаніями установ охорони здоров'я, таких як Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA), Центри з контролю і профілактики захворювань та Національний інститут алергії та інфекційних хвороб.

Прихильники вільного ринку, які, можливо, не надто переймалися захопленням регуляторних органів корпораціями в минулі роки, у 2020 році раптом дізналися, що підконтрольні державні установи можуть швидко перетворитися на ворогів свободи та демократичного правління.

Люди з усього політичного спектру тепер визнають небезпечний рівень влади, яку мають корпорації над державними бюрократіями.

Джеффрі Такер (Jeffrey Tucker ) з Інституту Браунстоуна, економіст вільного ринку та провідний противник локдаунів через COVID-19, сказав так про зміни у поглядах, які спричинили локдауни у багатьох людей: "Навряд чи хтось із моїх знайомих дотримується тих самих політичних та ідеологічних поглядів, що й п'ять років тому. Реальність локдаунів та величезний соціальний і культурний спад, що настав після них, змінили багато поглядів. Я міг би написати цілу статтю про свої власні зміни. Наприклад, я не мав жодного уявлення про грубу політичну силу Big Tech та Big Pharma, про те, яку величезну загрозу вони становлять для прав, свобод і конституційного правління".

У перетині лівих і правих версій народного бунту проти корумпованого злиття державної та корпоративної влади, яке оголилося під час кричущих зловживань епохи COVID-19, може з'явитися місце для несподіваних політичних союзників для створення широкого руху, що апелює до значних сегментів електорату.

Принципи волелюбного екологічного порядку денного для людей, а не еліт

Хоча обидві сторони, безумовно, не можуть погодитися з усім, ефективна ліво-права коаліція, яка має намір просувати волелюбний екологічний порядок денний, могла б досягти робочої згоди з кількох ключових питань, зокрема, щодо

1. Регуляторне захоплення. Корпоративне регуляторне захоплення державних установ, від EPA до FDA, лежить в основі наших проблем.

2. Відмова від моделі COVID-19. Технологічно-авторитарна модель управління, встановлена під час пандемії, не може бути планом для боротьби зі зміною клімату. Наші екологічні проблеми не можуть бути вирішені за допомогою драконівських обмежень на особисту поведінку, цензури, стеження, корпоративної наживи та високотехнологічних вигадок, які проштовхують Гейтс та ВЕФ.

3. Зосередитися на здоровому харчуванні та відновлювальному сільському господарстві. Існує нагальна потреба, що визнана в усьому політичному спектрі, замінити нездорову, екологічно руйнівну промислову харчову систему. Замість генно-інженерних, "кліматично-розумних" культур, фабричних продуктів харчування, комашиного білка та фальшивого м'яса, нам потрібні масові інвестиції у відновлювальні, агроекологічні методи, включаючи місцеве виробництво продуктів харчування та сімейні ферми.

4. Об'єднуюче екологічне послання. На додаток до відновлювального сільського господарства, коаліція лівих і правих може, як ми сподіваємося, домовитися про необхідність зменшення хімічного і пластикового забруднення, просування чистого повітря і води, збереження спільного надбання (річок, океанів, лісів, дикої природи), збереження природних ресурсів і прагнення до більш здорового і сталого способу життя.

Об'єднуюче та автентичне екологічне послання може вивести з глухого кута дебати про/проти зміни клімату, які розділяють громадськість і грають на руку корпоративним елітам і технократам, які зводять усі екологічні проблеми до єдиного показника – "чистих" викидів вуглецю, яким вони маніпулюють на свою користь.

5. Пріоритет здоров'я та добробуту людини над корпоративними прибутками. На папері прибутки корпорацій та економіка США і світу зростають, але насправді загальний добробут людей як у США, так і за кордоном знижується протягом останніх семи-восьми років, особливо після COVID-19.

Мільярдери та великі корпорації заробили трильйони доларів під час локдаунів, але при цьому зруйнували основи процвітання всього суспільства

Коаліція лівих і правих повинна бути здатною погодитися, що справжній добробут включає в себе здорову їжу, чисте повітря і воду, процвітаюче навколишнє середовище, міцні соціальні зв'язки та інститути, а також повагу до прав і свобод людини – речі, які нелегко виміряти в грошовому еквіваленті.

У своїй відомій промові 1968 року Роберт Кеннеді пояснив різницю між справжнім процвітанням і підрахунками "валового національного продукту", які враховують "забруднення повітря" і "знищення секвої" як додавання до нашого національного багатства, але не враховують "здоров'я наших дітей, якість їхньої освіти чи радість їхніх ігор". Цей вузький вид економічних розрахунків, за його словами, "вимірює все, крім того, що робить життя вартим того, щоб жити".

6. Рішучий захист прав людини і громадянських свобод. Можна сподіватися, що коаліція лівих і правих зможе домовитися про вирішальне значення індивідуальних прав і свобод, таких як право на свободу слова, закріплене Першою поправкою, як незамінного оплоту проти авторитарного свавілля урядів, які надто часто відповідають інтересам грошей, а не народу.

Населення, позбавлене громадянських свобод в ім'я "надзвичайної ситуації", чи то пандемії, чи то зміни клімату, є легкою здобиччю для зловживань з боку можновладців.

Саме гігантські транснаціональні корпорації, захоплені ними державні установи та наближені до них політики повинні бути позбавлені свободи нав'язувати свою волю населенню.

Нагадаємо, технологічні гіганти збагатилися, а дрібні та середня підприємці розорилися в результаті так званої пандемії коронавірусу та безумного тотального локдауну по всьому світі.