- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Сила хрестиян в єдності, або Ще раз про інформаційну зброю – досліджуємо Добру Новину
Світ:
У книзі «Пшениця без куколю» автором проведена титанічна робота з виявлення вставок у тексті Доброї Новини Ісуса Хреста, Сина божого. Вчитуючись у її сторінки, починаєш розуміти, наскільки нахабним було прагнення затуманити істинне вчення.
Хотілось би звернути увагу читачів на яскравий приклад вставки, яка логічно суперечить настановам Ісуса Хреста. Подібний текстологічний аналіз розвиває аналітичне мислення і допомагає критично ставитися до подій сьогодення.
У тексті статті використаний переклад Євангелія із книги «Пшениця без куколю».
Отже, порівняймо два фрагменти, які наочно показують нам, як фальсифікувалося Євангеліє.
|
Євангеліє від Матвія 18.20 |
Вставка у Євангеліє від Матвія 19.29 |
|
1. «... де двоє або троє зібрані в Моє ім’я, там я серед них» |
2. «І кожний, хто задля мене покине дім, братів, сестер, батька, матір, жінку, дітей, поля...» |
У першому фрагменті ми бачимо науку Хреста щодо організації духовних громад. Там, де збирається двоє, троє і більше людей, в тому числі й з одної сім’ї чи родини, формується «...нова системна якість, де за Його сприяння народжуються вищі можливості. Тому істинні хрестияни мають діяти не наодинці, а згуртовано, починаючи від груп з двох або трьох однодумців» (І. Каганець «Пшениця без куколю, коментар до Матвія 18.19).
А що ж нам пропонує фрагмент 2, який є вставкою? Покинути дім, родину, розбити найміцніші зв'язки, де може культивуватися Хрестове вчення. Давайте собі уявимо ситуацію: є молода сім'я – чоловік, жінка і двоє дітей. І раптом батько дітей каже: я йду з дому, залишаю вас, робіть що хочете, у мене важливіші цілі. Тобто чоловік просто прирікає рідних на голодну смерть? Чи це можна назвати ділами на славу Бога? Справами, які сприяють духовному розвитку?
Продовженням фрагмента 2 є оригінальний неспотворений текст: "...у сто разів більше одержите і життя вічне успадкуєте".
А тепер подумаємо: як чоловік, який покине своїх найближчих людей, може отримати в сто разів більше? Тобто покращити таким вчинком свою карму?
У вставці чітко вказано – ПОКИНЕ, що можна трактувати як повний розрив стосунків. Значно правильніше було б долучитися всією сім'єю до Хрестової громади, зберігаючи магічну єдність.
Крім того, із тексту Євангелія ми знаємо, що Ісус, як і всі апостоли (крім Іуди), були галілеяни. Вони більшу частину часу перебували в Галілеї, тобто у себе на Батьківщині і мали можливість спілкуватися із рідними доволі часто, як це робив сам Хрестос.
Протягом століть такі вставки порушували цілісність світогляду наших предків і руйнували єдність, яка є основою могутності нашого народу.
Пізнавати правду!
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
На початку ХVIII сторіччя, гармати були дуже дорогою, і у виготовленні, і у використанні, та дуже ефективною, й дуже складною в обслуговуванні, зброєю. Такою собі, як той час, вудервафлею:). У Івана Мазепи їх було більше, ніх у військах короля Швеції (насправді, імператора, за рівнем впливовості) Карла ХІІ та російського імператора Петра І, разом узятих. Більше гармат було в той час лише у війську Нідерландів, світового лідера промисловості та торгівлі (на той час). Перемога Петра І у полтавській битві була обумовлена саме наявністю у його війську трофейних гармат українського виробництва. Але, головним трофеєм Петра І з Івана Мазепи (тогочасної України) став, як зараз кажуть, професорсько-викладацький склад Києво-Могилянскої академії. Саме вони, викладачі Києво_Могилянської академії, як стали викладачами Слов'яно-Греко-Латинської академії, обумовили подальший розквіт Російської імперії. Це щодо впливу Руської віри (замаскованої гілки аріохрестиянства) на історію нашого світу.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Коментарі
А, найбільш нахабна вставка є в першому рядку Господньої молитви. Замість імені бога Небо (до речі, досить відомого), вставлено "...що є на небесах". Незважаючи на слова другого рядку "Хай святиться ім'я Твоє!". Вони ж прямо вказують на те, що в першому рядку є особисте ім'я бога! Ще одна дуже нахабна ставка - слово "меч" замінено на "тавро". Хоч і слова про те, що саме він приніс, зберіглись в Добрій Новині!
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Миколо, а в якому контексті саме меч замінено на тавро? Можеш сказати детальніше? Дякую
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Перший рядок Господньої молитви: "Πάτερ ἡμῶν ὁ_ἐν τοῖς_οὐρανοῖς" - Отче наш у небесах (читається приблизно як "Патер емон о ен тойс уранойс"). Нема там жодного бога Небо.
А де "меч" замінено на "тавр"?
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Бог Небо був у геленів. В них про нього розповідається, що саме він був володарем минулого людства у минулу золоту еру. Укрансько-геленською - Уран. Бог Небо був у ведичних аріїв. В них про, також нього, розповідається, що саме він був володарем минулого людства у минулу золоту еру. Українсько-санскритом - Дьяус. Бог Небо (точніше, Високий Небо) був у гунів. В них він звався Тенгрі. Дуже малоймовірно, що Ісус не знав особистого імені свого батька. Також, малоймовірно, що він ім'я свого батька приховував. Але, в юдеїв заборона на згадування імені бога (дуже сувора заборона!) є серед десяти заповідей. Тобто, вважається дуже важливою. Тож, внаслідок цього, в іудохристиястві, тобто, деякий час в панівному свотоглядноглядному вченні, особисте ім'я бога вилучено, замінено.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
До речі, бог Небо також був у давніх слов'ян. В них він звався Сварогом. Слід зауважити, що частина слов'ян себе називала Сварожичами. Тобто, називала себе дітьми Сварога. Також, слов'яни зовуть всіх янголів Силою Неба. Мабуть, на честь їх володаря та створювача.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Тут є одна дуже цікава річ. Тенгріанство, релігія гунів, було (бо, вже відмерло) гілкою аріанства. Свого часу (під час його панування) під Тенгріанство мімікрувала (замаскувалась) гілка іудохристиянства - Православ'я. А, в свою чергу, під час панування Православ'я, вже Тенгріаство мімікрувало (замаскувалось) під нього. І, стало відомим, як Руська віра. Руською (нашею, українською), тобто, окремою, особливою вірою, воно звалося тому, що досить сильно таки відрізнялось від православ'я. Ось ці цікаві відмінності: 1) створення особливих організаційних структур - братств; 2) піклування братств щодо освіти та науки; утворення та підтримка ними різноманітних освітніх та наукових закладів; 3) виборність (а не призначення) духовенства "знизу - вгору" братчиками. І, на початку діяльності, як вишенька на пирозі, пряма підпорядкованість Антіохійському патріарху.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Звідки взято, що у Гунів якесь Тенгріанство? Вони були ж слов'янами, а не тюрками.
До речі, в мене виникла така думка: гуни - слов'яни, але чому тоді Аттила мав кількох жінок? Наприклад у розповіді Пріска Панійського, по дорозі в столицю він їхав свататися в село по дорозі до молодої дівчини, а уже в столиці в нього була законна дружина. Як це пояснити?
Не думайте, що я натякаю, що гуни - це азіати, просто як пояснити саме цей факт?
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Думаю, тим, що в ті часи не було обмежень щодо кількості дружин. Тим паче у володаря імперії. Його пошлюблення з родичками дрібних володарів сприяло єдності країни та було символом панування над родом та його землею.
Але ще в часи Давида, 11 ст. до н.е., коли він взяв Вірсавію за дружину, вона більше не дозволила йому мати дружин. Про це буквально вчора прочитав в Пшениці без куколю. Чому? Бо Вірсавія була євусеянкою, арійкою. Тому я і вважав, що арійський світогляд не дозволяв багатожонство.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Завжди є винятки. Багатоженство часто-густо маскували під наложництво. Пригадаймо, як в часи тридцятилітньої війни так вибили чоловіків, що в багатьох регіонах тимчасово дозволяли багатоженство.
В українській традиції, наскільки пам'ятаю, відмовити самотній жінці у проханні завести дитину вважалося гріхом.
Справа в тому, що наложництво значно гірше за багатоженство...Це, приблизно, як проституцію маскувати удаванням, що торгуєш наркотиками...
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Я б не сказав. У багатьох країнах наложниця та її діти мали ті ж права, що і офіційна дружина та її діти.
Під час зміни обставим можуть змінюватися правила гри. Наразі ми не знаємо тодішніх обставин, і чому у Атілли було кілька дружин.
І, чим тоді наложниця відрізнялась від дружини?
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
В різних суспільствах порізному. В деяких - назвою.
На початку ХVIII сторіччя, гармати були дуже дорогою, і у виготовленні, і у використанні, та дуже ефективною, й дуже складною в обслуговуванні, зброєю. Такою собі, як той час, вудервафлею:). У Івана Мазепи їх було більше, ніх у військах короля Швеції (насправді, імператора, за рівнем впливовості) Карла ХІІ та російського імператора Петра І, разом узятих. Більше гармат було в той час лише у війську Нідерландів, світового лідера промисловості та торгівлі (на той час). Перемога Петра І у полтавській битві була обумовлена саме наявністю у його війську трофейних гармат українського виробництва. Але, головним трофеєм Петра І з Івана Мазепи (тогочасної України) став, як зараз кажуть, професорсько-викладацький склад Києво-Могилянскої академії. Саме вони, викладачі Києво_Могилянської академії, як стали викладачами Слов'яно-Греко-Латинської академії, обумовили подальший розквіт Російської імперії. Це щодо впливу Руської віри (замаскованої гілки аріохрестиянства) на історію нашого світу.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Наскільки ми себе недооцінюємо! І наскільки славними були наші предки! Чого тільки вартий факт: потужна Римська імперія чомусь навіть не намагалася захопити найкращі в Європі і одні з кращих в світі - українські чорноземи. Чому? Бо тоді, як і зараз, тут жив вільний землеробський народ! Який не давав навіть натяку на своє загарбання!
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
В мене є інший варіант відповіді, чому саме. Таврида (Крим) входила до складу Римської імперії. Але, ставлення римлян до життя в Тавриді було, приблизно таким, як у нас до життя в Магадані (який в Сибіру). Тобто, в Римській імперії Крим був не місцем престижного відпочику, як в Радянському Союзі, а місцем заслання злочинців. Через малосприятливий для римлян клімат. А, в Україні для римлян клімат ще гірший!
Якщо прагнеш чуда - створюй його!