«Вакцинація — величезний обман... Вона не врятувала жодного життя, але стала причиною стількох захворювань і смертей, такої кількості абсолютно непотрібних, а тому і незаслужених страждань, що майбутнім поколінням буде вважатися однією із найбільших помилок епохи невігластва і забобонів, а її нав’язування під страхом покарання — брудною плямою на в цілому позитивному розвитку законодавства в нашому столітті...»
Альфред Рассел Уоллес
Формальдегідом (у своїй рідкій формі має назву формаліну) проводиться хімічна інактивація вірусів та бактерій, що використовуються у вакцинах.
"Формальдегід - канцероген (речовина, що викликає рак)".
"Результати великої кількості короткочасних досліджень мутагенності формальдегіду були переважно позитивними, він викликав як генні мутації, так і хромосомні аберації...
Проникнення формальдегіду до травного тракту викликає симптоми важкого отруєння – сильний біль у животі, блювоту кров’ю, появу білку та крові в сечі, ураження нирок, яке призводить до припинення відділення сечі, ацидоз, запаморочення, кома й смерть.
У суспензії, яку являє собою вакцина, віруси частково зліплюються та покриваються білковим «сміттям», міцність якого формалін у звичайній своїй концентрації тільки підвищує. Потрапляючи до організму, білкова оболонка руйнується ферментами, і віруси виходять на волю, починаючи розмножуватися в тілі щепленого та призводячи до хвороб і навіть до смерті...
Через його неефективність в інактивації інфекційних агентів та чітко задокументовану здатність викликати отруєння організму, застосування формальдегіду (формаліну) не має жодного виправдання і лише відбиває небажання виробників вакцин виробляти нові технології..."
"Досліджень, що доводять безпечність наявності формальдегіду у складі вакцин, не існує".
«Високотоксична речовина, яку отримують із кам’яновугільного дьогтю. Використовують у вакцинах в якості консерванту. Здатний викликати шок, слабкість, конвульсії, ураження нирок, серцеву недостатність, смерть.
Фенол є відомою протоплазматичною отрутою, яка токсична для всіх без винятку клітин організму.
Він придушує фагоцитоз і первинну імунну відповідь...
...вакцини, що містять фенол, насправді не підсилюють, а послаблюють імунітет, причому найважливішу його ланку - клітинну...
Фенол міститься також у пробі Манту... Вакцини, з одного боку, вкидають до організму патогени, а з іншого боку, своїми токсичними складовими позбавляють його можливості проти них оборонятися.
Досліджень, які могли б продемонструвати безпечність введення фенолу та його акумуляції в дитячому організмі, ніколи не проводилося».
«Солі алюмінію застосовують у вакцинах в якості ад’ювантів (речовин, що підсилюють і продовжують імунну відповідь на введення антигенів). Передбачаються, що саме наявність солей алюмінію провокує розвиток 5-10% місцевих реакцій на введення вакцин, а підшкірні вузлики, що залишаються понад шість тижнів у місці ін’єкції, вказують на розвиток сенсибілізації до алюмінію. При цьому підшкірні вузлики й сильна сверблячка можуть тривати роками, фактично перетворюючи дитину на хронічного хворого. Відкладення алюмінію та сенсибилізація до нього можуть спричиняти системні реакції, наприклад, хронічні міалгії, які з великими труднощами піддаються лікуванню і потенційно пов’язані з розсіяним склерозом. Відкладення алюмінію були виявленні у злоякісних пухлинах (фібросаркомах), які розвинулися на місцях щеплень у кішок і собак. Найостанніші дослідження (книга О. Коток «Безжальна імунізація українською мовою видана в 2008 році - А.Г.) пов’язують так званий синдром війни у Перській затоці - важке захворювання, що розвинулося у багатьох солдат сил коаліції, які брали участь у війні 1991 р., - з численними щепленнями, що містять солі алюмінію, отриманими військовослужбовцями перед початком кампанії».
Дослідження показують, що тривалий контакт солей алюмінію із тканиною мозку призводить до неможливості навчання і деменції (від лат. dementia - безумство, синдром стійкого порушення когнітивних (пізнавальних) функцій внаслідок органічного ураження мозку (Вікіпедія), що було продемонстровано під час експериментів на тваринах.
Алюміній видаляється з організму нирками, однак у дітей індекс клубочкової фільтрації дуже низький і досягає нормального значення не раніше 12-24 місяців життя. Проте, це не є перешкодою для офіційної політики введення чималої кількості вакцин, що містять алюміній, вже на першому році життя.
Ніхто й ніколи не вивчав безпечність введення солей алюмінію у складі вакцин".
«Один із найтоксичніших хімічних елементів, шкідливу дію якого на організм людини доведене вже досить давно.
Ртуть токсична у будь-якій своїй формі...
У дітей, які піддалися впливу навіть невеликих доз ртуті, про що свідчить вміст цього токсиканту в сечі... значно збільшується ризик інфекційних захворювань... знижено імунітет...
Сприяє тривалому перебуванні ртуті в організмі й харчування молоком, а також лікування антибіотиками. Останні, як відомо, педіатри без коливань виписують при будь-якій хворобі, викликаючи при цьому імуносупресію, що, у свою чергу, веде до нових хвороб й нових доз антибіотиків. Таким чином, немовляти попадають до порочного кола: вони вже народжуються з високим рівнем ртуті в організмі (що кількаразово перевищує такий у організмі матері) та зі схильністю внаслідок цього до інфекцій. Негайно на них обрушується щеплення (перше, від гепатиту В - вже через 12 годин після народження, БЦЖ - на 3-5-й день), які придушують імунітет...
Все це - початковий високий рівень ртуті, вакцинації, внутрішньолікарняні інфекції, антибіотики - призводить до того, що діти нездорові буквально з перших годин життя. Це одна з можливих відповідей на традиційне запитання, чому в начебто здорових батьків та після нормальної вагітності дитина постійно хвора...
...сумарна доза ртуті у вакцинах за перші півроку життя перевищує мінімально-допустиму концентрацію у кілька разів...
...ртуть вводиться парентерально, а системи детоксикації організму дитини ще не функціонують належним чином. Ртуть ліпофільна, у складі мертіолята вона проникає в ліпіди клітин мозку й надовго залишається там. Ртуть, що міститься у вакцинах, почала залучати до себе пильну увагу дослідників через різке зростання захворюваності на аутизм...
У дослідах на мишах було показано, що тімеросал викликає придушення імунітет та аутоімунні реакції...
Вакцинатори на свій захист нерідко заявляють, що з навколишнього середовища людина одержує метилртуть, у той час я з вакцин - етилртуть, а це мовляв зовсім різні речі. Однак дослідження довели, що ніякої принципової різниці в токсикології цих речовин нема..."
"Природу токсичного впливу ртуті та її похідних вивчав проф. Бойд Хейлі, завідувач кафедри хімії університету в Кентуккі. Ві встановив, що тімеросал призводив до руйнування важливого білка, що отримав назву тубуліна, який формує структуру аксонів. Руйнування тубуліну призводило до оголення нервових волокон, що характерно для хвороби Альцгеймера.
Він також визначив, що алюміній є синергистом ртуті - за присутності алюмінію в однаковий проміжок часу в культурі клітин нейронів гинуло на 60% більше, ніж під впливом одного тільки тімеросала. На 20% збільшував токсичність тімеросала антибіотик неоміцин, який також виходить до складу деяких вакцин.
В іншому дослідженні було показано, що тімеросал настільки токсичний, що навіть у мізерних концентраціях руйнує клітинну мембрану й ДНК, що викликає швидку загибель нейронів і фібробластів, у культурах клітин яких проводилися досліди..."
"Епідеміологічні дані також свідчать на користь зв’язку між вмістом ртуті у вакцинах та розвитком аутизму. Проф. Дональд Міллер пише у своїй статті: «Дослідження показали, що існує прямий зв’язок між збільшенням кількості ртуті, що надходить з вакцинами, та аутизмом. У 1950 р., коли національний календар щеплень містив лише 4 щеплення (від дифтерії, правця, кашлюку та натуральної віспи), аутизм розвивався тільки в однієї дитини з 10 000. З появою нових вакцин проти інших хвороб, медичні працівники почали вводити дітям усе більші дози ртуті. Ті, хто народився в 1981 р., одержали 165 мікрограмів ртуті (у середньому), і вже було зареєстровано один випадок аутизму на 2600 дітей, народжених того року. З додаванням вакцини від гепатиту В (що вводять у день появи на світ) та вакцини від гемофільної інфекції типу В, діти, народженні в 1996 р., одержали з вакцинами вже 246 мікрограмів ртуті. Аутизм в цій групі реєстрували в одного з кожних 350 дітей...Аутизм сьогодні вражає одного зі 100 хлопчиків та одну з 400 дівчаток, і щороку лікарі діагностують 100 000 нових випадків цієї хвороби в США за діагностичними критеріями DSM-IV...»
Для кращого сприйняття подаємо ці відомості у вигляді таблиці:
«Привертає на себе увагу факт у чотири рази більшої захворюваності на аутизм хлопчиків. Він також свідчить про вплив ртуті: найважче вражаються ті зони мозку, де висока концентрація рецепторів по відношенню до чоловічого статевого гормону тестостерону, що підсилює нейротоксичність мертіолята, тоді як жіночий статевий гормон естроген знижує її...».
«Американські вакцинатори кілька років тому провели власне дослідженя, яке виявило, що тімеросал пов’язаний з поведінковими порушеннями в дітей. Його засекретили від широкого загалу, а до друку було віддано полаковану статтю з фальшивими даними».
«Це - ртутьорганічне з’єднання, що зветься ще етилртутьтіосаліцилатом натрію, належить до пестицидів. До речі, у доступній вітчизняній літературі відомості про нього досить мізерні, він не зареєстрований у нашій країні, і я не знайшов даних про його глибоке токсикологічне вивчення. Мельников Н.Н. у книзі «Пестициды: химия, технология и применение», 1987, даючи класифікацію пестицидам, відносить останній до бактерицидів, наводить ЛД 50 - 40 мг/кг (виклакає 50% загибель пацюків у експерименті), що дозволяє віднести мертіолят за ступенем його небезпеки, що запропонована ВООЗ, до дуже небезпечних речовин. Це ілюструє і такий приклад. У «Методичних вказівках із застосування фізико-хімічних та хімічних методів контролю медичних біологічних препаратів», М, 1977, затверджених МОЗ СРСР (Хлябич, Ковшило), де говориться про підготовку стандарту, сказано про зберігання мертіоляту: «ОТРУТА! з притертим корком у темному місці». Літературні дані свідчать про те, що органічні сполуку ртуті досить токисчні для всього живого, можуть вражати вегетативну нервову систему, викликати імунологічні зміни. Однак мені не зустрілося жодного джерела, де б наводилися відомості про вивчення цих негативних моментів відносно мертіоляту. Замість цього з’явилися «припустимі» дози його у медичних імунобіологічних препаратах (МІБП) - вакцино-сироваткових засобах, що використовуються для профілактики й лікування інфекційних захворювань. Для довідки: відповідно до затвердженого у нашій країні переліку припустимих кількостей деяких консервантів у харчових продуктах, ті, що містять ртуть, виключені. А ми у плановому поряду вводимо «крихітні дози» цієї солі немовлятам... Я намагався з’ясувати свого часу, чи є стаття у Державній фармакопеї СРСР відносно мертіоляту. Ні, у вітчизняній фармакопеї такого немає...
Наведу й слова біохіміка, ст.н.с. Інституту імунобіології Мінмедпрому к.б.н. В.Д Кольцова: «Мертіолят - петицид. Всі пестициди токсичні. А мертіолят, до того ж, ще й належить до солей важких металів... Я - батько двох дітей, які страждають на алергію. За фахом біохімік. Не за чутками мені відомо, що таке формальдегід та ртутні солі.
Звичайно, вводити їх парентерально будь-якій дитині - злочин, а дітям, які страждають різними формами алергії - подвійно небезпечно (а бувають, як відомо, й смертельні випадки після уведення АКДП). Ртутна сіль може бути однією з причин...
До речі, в «Інструкції із застосування АКДП» говориться, що інактивація (кашлюкового токсину) проводиться або формальдегідом, або мертіолятом. І раптом дізнаємося, що обидва з них входять до складу багатьох вакцин. Крім того, навряд чи педіатрам хтось роз’яснив, що мертіолят - сіль, що містить ртуть... Відсутність такого напису на етикетці - пряме порушення міжнародних вимог зазначати в складі лікарського засобу солі ртуті!.. Батьки повинні знати, що саме вводять їхнім дітям, від чого діти можуть стати інвалідами на усе життя, і хто винний у цьому».
Тезово розглянемо головні особливості вищенаведених елементів вакцин:
Що несуть із собою вакцини:
Задайте собі питання: після прочитання даної інформації, ви й надалі буде вірити в позитивну дію вакцин?
В книзі використано матеріали із праці О. Коток "Безжальна імунізація", 2008.
Наступного разу, коли ви будете приймати рішення - робити чи не робити вакцинацію, запитайте лікаря, що входить до складу вакцин. І якщо там буде хоча б один із зазначених компонентів, добре подумайте, чи принесе він користь вашому організму.
Коментарі
Можливо стаття буде оновлюватися!
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Своєчасна, дуже інформативна стаття.