Сенсар - мова нової раси

Протягом січня обговорюємо пропозиції і потрохи самі спілкуємося Сенсаром - на сайті і між собою. Потім робимо першу редакцію "Арійського Стандарту - 2015".

Учасники Міжмор’я переходитимуть на українську тоді, коли їм буде вигідніше її вивчити, чим постійно користуватися перекладачами. А для цього важливо, щоб українською мовою творилися вартісні твори в царині релігії, філософії, оздоровлення, мистецтва, науки, менеджменту, передових технологій, військової справи.

Типовим порушенням мовної лексичної норми є невмотивоване вживання слів. Це так звані суржикові конструкції, яких треба уникати, щоб наша мова була чистою і точною. Аналізуючи ці мовленнєві порушення, мовознавці виробили практичні рекомендації, які допоможуть нам позбутися таких помилок.

Останнім часом поширилась мода на іншомовні слова, які з кожним днем все більше заполонюють наше мовлення. “Крамниці” перетворюються на “шопінги”, “цінники” на “прайс-листи”, замість звичного слова “відбір” чуємо чужомовне “кастинг”, слово “керівник” витісняє “модератор”, “посередника” замінив “маклер”. Послуговуючись чужомовною лексикою, занедбуємо власні українські слова, виразні, лаконічні, для всіх зрозумілі, милозвучні. У багатьох країнах таке недбальство щодо мови карається законом, але не у нас. Ми самі повинні дбати про рідну мову, її збереження, розвиток і зупинити засилля іноземщини. Пам'ятаймо, лексичні запозичення доцільно вживати лише тоді, коли у нашій мові для позначення нового поняття нема відповідного слова, в іншому випадку – це руйнування самобутньої української лексики.

Незважаючи на багатий лексичний склад української мови, деякі слова все-таки мають два й більше значень. Аналізуючи такі лексеми, дійшла висновку, що таких випадків варто уникати для удосконалення мови. До таких слів належить слід.

Під впливом російської мови часто вживаємо невластиві українській мові словосполуки. Це також стосується певних конструкцій з прийменником від, які в багатьох випадках варто замінювати на безприйменникові.

Наукові й публіцистичні тексти часом рясніють сполученнями “при дослідженні”, “при означуванні”, “при пристосуванні”, “по дослідженню”, “ після дослідження”, що обтяжують мову, роблять її одноманітною.

Нещодавно мені пощастило натрапити на дуже цікаву картинку в соцмережі, де два язички інформували про правильне використання українських слів. Одразу сподобалося і захотілося ще!Перейшовши на сторінку зрозуміла, що це не одна вдала картинка – це ціла спільнота свідомих та небайдужих до української мови та її удосконалення людей! А язичок – головний персонаж ілюстрацій Лепетун :)

Як часто послуговуємось давніми словами “далебі”, “себто”, “сливе”, “позаяк”, “поготів”, “паче”. У свій час цими словами творили наші великі класики, І. Котляревський, Т. Шевченко, І. Франко й інші. “Словник української мови” тлумачить їх як застарілі або розмовні слова. Заглибимось у їх семантику.

Цікавою зі стилістичного погляду є коротка частка “аж”, що увиразнює та спрощує мову. В цьому можемо переконатись, взявши до уваги приклади. Сполучення “до самого ранку” із часткою “аж”, “аж до ранку”, зберігає зміст і є коротшим.

Деякі росіянізми настільки прижилися в українській мові, що викоренити їх дуже важко. Часто замість правильної форми “відповідно до” вживаємо “у відповідності”, що є калькою російського вислову “в соответствии”.

Деякі росіянізми настільки прижилися в українській мові, що викоренити їх дуже важко. Часто замість правильної форми “відповідно до” вживаємо “у відповідності”, що є калькою російського вислову “в соответствии”.

Деякі слова і словосполучення з часткою "не" втрачають точність і набувають двозначності. Лексичне багатство української мови дозволяє оминати такі вислови.

Аналізуймо, порівнюймо сполучення слів і вибираймо суто українські вислови, відсіюючи невластиві нашій мові конструкції.

Всім, мабуть, відома пісня “Мамина світлиця” на слова Богдана Стельмаха у виконанні Василя Зінкевича. Вона зачаровує не так мелодією, як словами. Її лексика – самобутня й неповторна. Це прадавні слова, які незаслужено занедбані в період нищення української мови, або класифіковані як діалектні, архаїчні чи розмовні.